Уроки:

              Уживання н та нн у прислівниках

Мета: навчити учнів правильно вживати н та          нн у прислівниках; закріплювати практичні навички написання прислівників розвивати творче мислення мовне чуття формувати вміння висловлювати думки обґрунтовуючи їх виховувати любов і пошану до членів своєї родини
Тип уроку: вивчення нового матеріалуФорми роботи: вибірковий диктант, завдання з «ключем»,диктант переклад ,гра,творча робота,кодований диктант,робота з підручником.
Обладнання:плакат із девізом уроку;фонозапис пісні « Я дивлюсь на Вас мамо»; аркуш зі словами винятками;символічне зображення подарунка,яке вивішується після виконання кожного завдання;підручник «Рідна мова 7 кл.»                         Хід уроку         На світі білому єдине,         Як і дніпрова течія,         Домашнє вогнище родинне,         Оселя наша і сім*я.Вступне слово вчителяЩо може бути дорожчим за мамину пісню,татову ласку,дідусеву мудрість,бабусину казку . Дорогі нам люди роблять наше життя щасливим, сповненим доброти й ніжності. Саме вони бережуть наше священне
домашнє родинне вогнище.Скільки подарунків зробили вони нам за своє життя. Звичайно,приємно подарунки приймати,а ще приємніше їх дарувати . Тож пропоную сьогодні зробити подарунки всім членам вашої родини,дати їм краплю тепла й доброти.
Сьогодні у нас незвичайний урок.Сьогодні ми зробимо ще один крокВ країну прекрасну,в країну чудову,Що нас так чекає й збагачує мову.Актуалізація опорних знань-В якій країні ми зараз перебуваємо?Який розділ науки про мову ми вивчаємо?(Морфологія)-Яку частину мови ми вивчаємо?(Прислівник).-Що таке прислівник?-Які граматичні категорії має прислівник?Мотивація навчальної діяльностіСьогодні на уроці ми вирішимо проблему: коли в прислівнику пишеться одна літера н,а коли дві. А також порадуємо всіх своїх рідних.Вивчення нового матеріалуНа дошці запис:Сумний-сумно                             несказанний-несказаннонесподіваний-несподівано        незліченний-незліченнонезрівнянний-незрівнянно            страшенний-страшенноУчитель.-Яку закономірність ви спостерігаєте?Спробуйте сформулювати правило. Треба запам*ятати слова з двома нн(слова,записані на окремому аркуші,вивішуються на дошці).                                    Зрання                                    Спросоння                                     Навмання                                     Попідтинню                                     ПопідвіконнюУчитель.Давайте зробимо нашим мамам.Вибірковий диктант.Випишіть прислівники,підкресліть вивчену орфограму,пояс-ніть написання прислівників(до дошки викликається хлопчик потім дівчинка).           Для синаЩе юнаком проростав,мов зернина,А у сусідів діждалися сина.Мама промовила радісно й дзвінко:Аж залунало під хмарами :”Синку!”
Яблунька біло в саду розцвіла,А ” синку” оте,наче помах крила.
Що наша хата у дійсності скраю,Може,від чогось,про що і не знаю.Покинув юнак свою рідну хатину,Взяв і поїхав кудись на чужину.На пам’ять забрав від мами хустину.
 І знову під хмарами згорьовано:”Сину!”
                        Для доньки
Оченята в донечки,                         Коли на серці зимноДва маленькі сонечка -                  Завжди до них тулюся,Ясно-ясно сяють                              І зразу мені весело,Й маму зігрівають.                          І зразу розсміюся.Учитель.Певно, ви не раз із татами розгадували кросворди, ребуси, загадки. Тому гарним подарунком татам буде завдання з ” ключем”.
Розподільний диктантРозподіліть слова у дві колонки: з н та нн.Істинно,фантастично,реально,активно,востаннє, аршинно, нещодавно,нескінченно,колективно,організовано.Ключ:Підкресліть перші букви і ви прочитаєте ім’я автора повісті ” Захар Беркут”.Учитель.Певно з вами часто грався дідусь,щось майстрував. Треба щось і йому подарувати.Гра” Сконструюй прислівник”.
Із поданих префіксів та суфіксів,дописуючи решту слова,3 учні складають прислівники.Учитель.У народі говорять:”Поки діда,поки й хліба;поки баби,поки й ради”.Від вас чекає тепла й ваша бабуся.
Диктант-переклад.Никто не умеет рассказывать сказки так интересно, как моя бабушка. Все у нее получается как-то складно и мудро. Слушал бы ее ежедневно.Учитель.Членами вашої родини є й ваші хрещені-духовні батьки. Настав час зробити подарунок хрещеній.Кодований диктант(н-3,нн-5).1)   самобутньо,сонно,зелено (353);
2)   безмінно, зрання,грізно (553);
3)   натхненно,щогодинно,спросоння (555).
(Роботи перевіряються шляхом взаємоперевірки.)Настав час отримати подарунок і хрещеному.Робота з картками

Картка № 1 Випишіть прислівники разом із залежними словами, з*ясуйте значення. Ніч прийшла непомітно, і попливла казка. Море було тихе, безмежне і несказанно красиве. Тихо, задушевно, ніжно-преніжно заспіває раптом юнацька любов.

Картка № 2        Від поданих прикметників утворіть прислівники. Невблаганний, страшенний, незрівнянний, написаний, шалений, скажений, страшенний, темний.

Картка № 3                                                                                                                              Запишіть слова в дві колонки: -н-, -нн-. Лави..о, леви..о, освітле..о, адресова..о, височе..о,однозмі..о, незбагне..о, орли..о.

                                                        
 Робота з підручником.Виконання вправи 215.Погляньте, у нас тільки шість кошиків. Чого не вистачає? Сьомого. Він стане подарунком для вашого кращого друга.Творча робота «Мій найкращий друг».Опорні слова: дружно, сміливо, ніжно, щоденно, міцно, любо, мило, несказанно, радісно, безмежно, терпляче, уважно.(Перевірка виконаного завдання.)V. Підбиття підсумків уроку.
Проводять учні-кореспонденти: вони з мікрофоном підходять до учнів свого класу, ставлять їм запитання.-Чи змогли ми вирішити порушену проблему?-Коли ми пишемо одну, а коли дві букви н у прислівниках?-Назвіть слова, які треба запам*ятати.-Хто охороняє родинне вогнище?Оцінювання навчальних досягнень учнів.IV. Домашнє завдання.
І варіант. Вивчити правило на с.79, виконати вправу 213.ІІ варіант. Вивчити правило на с. 79, виконати вправу 212.ІІІ варіант. Вивчити правило на с. 79, написати лист бабусі, дідусеві.До девізу нашого уроку додам:                                         В щасливі і в тяжкі години                                         Куди б нам не стелився шлях –                                         Не гасне вогнище родинне                                         В людських запалених серцях.        
Українська література 6 клас«Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття»Мета: згадати найяскравіші сторінки  життя і  творчості Т. Г. Шевченка;висвітлити багатогранність його таланту; навчати учнів творчо виконувати поставлені завдання; сприяти виробленню навичок виразного читання;виховувати любов до рідної літератури, непримиренне ставлення до соціального гноблення, гартувати волю.
Тип уроку:узагальнення й систематизація знань.Форма уроку: урок — вікторина.Обладнання: портрети Т.Г. Шевченка в різні періоди життя репродукції картин (на вибір) (Т.Г.Шевченко «Хата батьків у Кирилівці»,І.Їжакевич «І золотої й дорогої»)             ХІД УРОКУI.Повідомлення теми, мети та завдань уроку
     1.Вступне слово вчителя.Шевченко — це людина,яка стала справжньою легендою, символом нескореності духу,рідкісної творчої обдарованості . Ним по праву пишається Україна, його ім*я знане в усьому світі.У багатьох оселях є його портрети. Творчий шлях Шевченка опоетизований у повістях, оповіданнях і легендах. Сьогодні ми з вами проведемо вікторину і з*ясуємо,що знаємо і пам*ятаємо про життєвий та творчий шлях Т. Г. Шевченка.      Давайте визначимо найкращих знавців творчого доробку Т. Г. Шевченка за такими номінаціями: 1). Кращий біограф.2). Найталановитіша акторська трупа.3). Найерудованіший знавець Шевченківської спадщини.4). «Детектив».5). « Жива картина».6).  «Читець».        Кожний конкурс буде оцінюватися відразу після його завершення.ІІ. Виявлення рівня засвоєння учнями навчального матеріалу1.   Конкурс юних біографів.
Умови проведення та оцінювання конкурсу.     Цей конкурс має визначити знання учнів про життєвий шлях Т. Г. Шевченка. На запитання вчителя відповідає та команда, яка першою піднімає пелюстку, що лежить на столі, але не пізніше як через 30 секунд після озвучування запитання.      Якщо команда помиляється, право відповіді переходить до команди – суперниці.       За дострокову і правильну відповідь команда отримує  три бали, за неправильну – нуль балів.          Запитання для команд.1.   Коли народився Т. Г. Шевченко, хто він за гороскопом?  (9 березня 1814 року; Риба.)
2.   Ким був його батько за соціальним статусом? ( Кріпак.)
3.   Де народився поет? ( с. Моринці.)
4.   Коли і в кого почав Тарас Шевченко навчатися грамоти?(У школі дяка Павла Рубана в 1822.)
5.   Скільки братів і сестер було у Т.Шевченка.(У нього були два брати і п*ять сестер.)
6.   Хто був першим учителем малювання у Т. Г. Шевченка? (Майстер В. Ширяєв.)
7.   Як сталося, що Т. Шевченко потрапив до Академії мистецтв? (Його помітив відомий художник Сошенко,коли Тарас змальовував статую в Літньому саду.)
8.   Коли Т. Г. Шевченка було викуплено з кріпацтва і хто потурбувався про його визволення? ( У1838 році К. Брюллов намалював портрет Жуковського і за отримані гроші викупив Тараса. Про викуп Т. Шевченка турбувалися: Сошенко,Мокрицький, Жуковський, Григорович, Венеціанов.)
9.   На якому році життя помер Т. Шевченко і де його поховано? ( Т. Шевченко помер у Петербурзі в будинку Академії мистецтв, проживши 47 років і один день. Поховали його в Петербурзі на Смоленському кладовищі 28 лютого 1861року (за ст.. ст..) Через 40 днів труну перевезли в Україну і поховали у м. Каневі на Чернечій горі.)
2.   Конкурс «Найталановитіша акторська трупа».
Умови проведення та оцінювання конкурсу.Кожна команда представляє сценку за повістю С. Васильченка «Дитинство Шевченка».Інсценізація оцінюється за п*ятибальною шкалою.Уривок для першої команди.Від слів:« -- Де ж ти був оце – питаю? Чому не кажеш? – почав суворо батько…»До слів:« … -- Я ж казав, що знайдеться, -- обізвався сусід. Такий лобатий не пропаде.»        Уривок для другої команди .   Від слів:«По вечері мати послала дітям на горбку коло сіней…»До слів:« … Починалася знову розмова про Кармалюка,що саме гримів у той час на Поділлі. В селі затихло.»       Уривок для третьої команди.
  Від слів :«Ішов якось дяк од титаря, косоокий, величезний, старі люди казали – на запорожця скидається, спинився, слухає…» До слів:«… -- Ого! Пора. Вже давно слід було посилати».3.   Конкурс « Літературна спадщина поета».
Умови проведення та оцінювання конкурсу.Учитель для кожної команди зачитує по кілька рядків із різних творів Т. Г. Шевченка.Ученики повинні назвати твір та продовжити запропонований уривок.       За кожну правильну відповідь команда отримує два бали, за неповністю виконане завдання – один бал, за неправильну відповідь – нуль балів.1). Брати на панщину ходили,Поки лоби їм поголили!А сестри ! Сестри Горе вам,Мої голубки молодії,Для кого в світі живете?Ви в наймах виросли чужії,У наймах коси побіліють,У наймах, сестри, й умрете! ( «Якби ви знали, паничі».)2.А калина з ялиноюТа гнучкою лозиною,Мов дівчатка, із гаюВиходжаючи, співаютьПовбирані,заквітчаніТа з талантом заручені,Думки – гадоньки не мають,В*ються – гнуться та співають. (« Над Дніпровою сагою».)3.Мені здається,що ніколиВоно не бачитиме волі,Святої воленьки. Що такДаремне, марне пролетятьЙого найкращії літа. ( «І золотої й дорогої…»)4.Село! Село!Веселі хати.Веселі здалека палати,Бодай ви терном поросли!Щоб люди й сліду не найшли,Щоб і не знали, де й шукати. («Зоре моя вечірняя».)4.Конкурс «Детектив».Умови проведення та оцінювання конкурсу.Любі учні , перед вами зібрання із 12 томів, на яких написані літери. Якщо поставити книги у правильному порядку , то можна прочитати слова з послання Т. Г. Шевченка «І мертвим, і живим…»Команда, яка першою виконує це завдання, отримує три бали, друга – два бали, третя – один бал.

1

4

8

12

2

5

7

9

11

3

10

6

У

Т

Ч

Й

Ч

Е

Ь

И

А

І

Т

С

Т

Ч

М

У

Е

У

О

У

А

І

Н

Ж

Ч

Т

Й

Г

А

Е

Ь

С

О

Й

В

С

О

Ц

Й

Ь

Н

У

А

Т

С

Е

Е

Р

Відповідь.    Учітесь , читайте,                       І чужому научайтесь,                       Й свого не цурайтесь …5.Конкурс «Жива картина».Умови проведення та оцінювання конкурсу.Кожна команда ( по черзі) створює « живу картину» за репродукціями полотен П. Носка « Тарас шукає залізних стовпів» , М. Дерегус « Тарас у дяка в науці», « Заповіт Тарасового батька», які передають події, зображені у повісті С. Васильченка « Дитинство Шевченка».Конкурс оцінюється за п*ятибальною шкалою.6. Конкурс « Читець».Умови проведення та оцінювання конкурсу.Конкурс на кращого читця уривка з поезії Т. Г. Шевченка « Якби ви знали, паничі …».Кожну команду представляє один учень.Конкурс оцінюється за п*ятибальною шкалою.III. Підбиття Підсумків уроку
Учитель оголошує кількість набраних учнями балів , коментує роботу груп, виставляє оцінки.IV. Домашнє завдання

Написати твір на тему: «Ми чуємо тебе, Кобзарю , крізь століття».     

СЦЕНАРІЙ

відкритої виховної години,

присвяченої Міжнародному дню поезії,

,

Вчитель української мови та літератури

Бугрій Б.В.

Ведуча 1:  Що  таке  поезія?
Це  –  мука:
Підступає,  множиться,  болить.
Іноді  візьме  тебе  за  руку,
Іноді  відпустить  і  мовчить.
Це  –  мука:Підступає,  множиться,  болить.Іноді  візьме  тебе  за  руку,Іноді  відпустить  і  мовчить.Ведуча 2: Що  таке  поезія?
Це  –  свято:
Грає  в  тобі  музикою  слів,
Молодечо,  радісно,  крилато
Викресає  іскру  з  почуттів.
Це  –  свято:Грає  в  тобі  музикою  слів,Молодечо,  радісно,  крилатоВикресає  іскру  з  почуттів.Ведуча 1: Що  таке  поезія?
Це  –  совість:
Бо  коли  несила  говорить,
То  вона  заплаче…  І  говорить,
І  сльозою  кожною  бринить.
Це  –  совість:Бо  коли  несила  говорить,То  вона  заплаче…  І  говорить,І  сльозою  кожною  бринить.Ведуча 2: Що  таке  поезія?
Це  –  проза,
Що  до  рими  пнеться  в  лабіринт.
Вулканічна  лава,  що  морозить.
Жар  вогню,  що  в  спеку  холодить.
Це  –  проза,Що  до  рими  пнеться  в  лабіринт.Вулканічна  лава,  що  морозить.Жар  вогню,  що  в  спеку  холодить.Ведуча 1: Що  таке  поезія?
Молитва.
Звернення  до  Бога  і  людей.
Це  -  любові  невимовне  світло,
Що  до  Тебе  крізь  цю  ніч  веде.
Молитва.Звернення  до  Бога  і  людей.Це  -  любові  невимовне  світло,Що  до  Тебе  крізь  цю  ніч  веде. Ведуча 2: Поезія... Вона покликана хвилювати, давати насолоду, плекати високі почуття, збагачувати духовність.
 Ведуча 1: Поезія, як зазначено в ухвалі ЮНЕСКО, може стати відповіддю на найгостріші та найглибші духовні запити сучасної людини, але для цього необхідно привернути до неї якнайширшу громадську увагу.
Ведуча 2: Саме тому ухвалою 30-ої сесії ЮНЕСКО встановлено Всесвітній день поезії — свято, яке відзначається щороку 21 березня (в день весняного рівнодення). Вперше воно було відзначене 21 березня 2000 року.
Ведуча 1: Генеральний директор ЮНЕСКО закликав усі держави, громадські організації та асоціації у Всесвітній день поезії віддати належне поезії та задуматися про ту фундаментальну роль, яку вона відіграє в діалозі між культурами — в діалозі, який є гарантом миру.
Ведуча 2: Сьогоднішня виховна година присвячена Всесвітньому дню поезії, який з 2004 року також відзначають і в Україні.
Ведуча 1: На заняттях із української та зарубіжної літератури ви знайомитеся із кращими зразками світової лірики. Сьогодні ми знову звернемось до, для когось – рідної і близької, а для когось – незрозумілої і чужої, її величності – Поезії.
Ведуча 2: На нас чекає і невеликий конкурс знавців світової поезії, і зустріч з молодими поетами – учнями нашої школи, і мелодійні пісні на слова українських та зарубіжних письменників.
 Ведуча 1: Давайте розпочнемо нашу зустріч із конкурсу та запросимо команди  до імпровізованого поетичного бою.
 Виходять команди та займають свої місця за столом Ведуча 2: «Поезія, - писав Борис Пастернак, - завжди залишається тою, вищою за будь-які Альпи, висотою, що валяється під ногами: отож треба тільки нахилитися, аби її побачити і підібрати з землі».
Ведуча 1: Вивчаючи творчість того чи іншого поета ми маємо унікальну можливість побути з думками поета наодинці, відкрити для себе його внутрішній світ та настрій. І якщо цей настрій співпаде з настроєм читача, то другий назавжди запам’ятає віршовані рядки автора, поділиться ними із своїми рідними та друзями.
Ведуча 2: У першому конкурсі ми дізнаємося, наскільки співзвучними з вашим настроєм та думками були вірші, які ви вчили напам’ять протягом недовгого, але, я впевнений, дуже насиченого на події, навчання в нашій школі.
Ведуча 1: З окремих слів вам потрібно відтворити строфу вірша, назвати вірш і вказати його автора.
 Ведуча 2: Поки команди виконують своє завдання, вболівальники слухають пісні на слова поетів, портрети яких висять на стенді. Ви повинні вказати автора слів.
 КОНКУРС З ВБОЛІВАЛЬНИКАМИ  КОНКУРС 1 «ПОЕЗІЯ ВАЛЯЄТЬСЯ ПІД НОГАМИ» Ведуча 1: Говорячи сьогодні про поезію, ми не маємо права оминути творчість нашого Пророка, великого Кобзаря – Тараса Шевченка.
Ведуча 2: Він став синонімом сумління свого часу. Промовистим щодо значення його творчості є вислів Остапа Вишні: «Тарас Шевченко! Досить було однієї людини, щоб урятувати цілу націю».
Ведуча 1: Тараса Шевченка розуміємо настільки, наскільки розуміємо себе – свій час і Україну в ньому. Він сам приходить у наш день. Але і ми повинні йти до нього. Лише так між нами буде глибоке взаєморозуміння.
Ведуча 2: Наскільки ви розумієте і пам’ятаєте творчість Великого Кобзаря, покаже наступний конкурс. Вам потрібно продовжити уривки з поезій Тараса Шевченка і вказати назву вірша.
 Ведуча 1: Поки кожна із команд буде доводити, що бездоганно знає творчість нашого національного поета, пропонуємо завдання для вболівальників.
Ведуча 2: Просимо вийти по двоє учнів з обох груп. Ви повинні підібрати епітети до життя і творчості Т. Шевченка, які би починалися з букв його прізвища.
 КОНКУРС З ВБОЛІВАЛЬНИКАМИ  КОНКУРС 2 «НА ВІЧНІМ ШЛЯХУ ДО ТАРАСА» Ведуча 1: На сьогодні важко знайти аналог самовідданості і безкомпромісного служіння літературі та своєму народові, як це робив Великий Кобзар.
Ведуча 2: Проте кожен, я впевнена, погодиться з думкою, що коли говорити про безкомпромісність і високу поезію, то неодмінно ці якості будуть притаманні сучасній поетесі, чиє день народження припадає на переддень Всесвітнього дня поезії, Ліні Василівні Костенко.
Ведуча 1: Своє життєве призначення і свій шлях – поезію – вона обрала свідомо і жодного разу не пошкодувала про такий вибір, хоч іноді було дуже важко.
 Звучить відеозапис вірша  «Доля» Ведуча 2: В сучасній українській поезії Ліна Костенко є дороговказом, мірилом моральних і творчих цінностей, тією висотою, яку не кожному дано взяти, але кожен має намагатися це зробити.
 Ведуча 1: Ми з вами навчаємось в школі. Загальноприйнятою є думка, що сучасна молодь мало цікавиться поезією, людина із поетично збіркою в руках обов’язково уявляється старшою. Сьогодні ми вам спробуємо довести, що це не так.
Ведуча 2:  Мрія стала не тільки реальністю, але вже і доброю традицією.
Ведуча 1: А зараз дозвольте представити вам тих, хто причастився до Поезії, до кого завітала Муза. Можливо, вірші наших юних поетів ще недосконалі, але вони ідуть від щирого серця, від бажання подарувати нам, читачам, часточку себе.
Ведуча 2: ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
 Виступи учнів школи Ведуча 1: Дякуємо,  за Ваші гарні вірші та бажаємо Вам творчого натхнення і тільки позитивних вражень від життя.
Ведуча 2: Можливо колись, коли ви станете відомими та популярними, про вас теж напишуть вірш, як писали завжди про визначних поетів світу.
 Ведуча 1: Ми не випадково сказали такі напутні слова молодим поетам. Зараз наші команди візьмуть участь у третьому конкурсі «Поетичне відлуння».
Ведуча 2: Ви повинні будете впізнати, про кого розповідається, кого описують в наведених уривках з віршів і знайти портрет цього поета серед портретів на стенді.
 КОНКУРС «ПОЕТИЧНЕ ВІДЛУННЯ» Ведуча 1: А зараз результати конкурсу:
 ________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Ведуча 2: Поезія здатна знаходити відгук в душах інших, хвилювати або стискати кулаки, готуючись до бою. Звісно, кожен сприймає її по-своєму, бо ми й самі всі різні.
Ведуча 1: Поезія - це не тільки вірші, як дехто помилково вважає, це спосіб світосприйняття. Коли людина не байдужа, коли вона знімає капелюха, щоб привітатися на чужині зі знайомими квітами, як це зробив Коцюбинський, вона вже - поет. Коли просто бажає поділитися радістю кохання або замріяно дивиться на зорі - це теж поет.
Ведуча 2: Але поезія - це і бунтівне слово Шевченка, і молот Каменяра. Вона - криця, а не лише ніжність, вона - зброя, а не лише звук чарівної арфи.
Ведуча 1: Поет - не жрець, що курить фіміам
Чи творить в тишині нічній молитву,
Поет - борець, що кличе військо в битву
І першим йде в запеклу битву сам.
Чи творить в тишині нічній молитву,Поет - борець, що кличе військо в битвуІ першим йде в запеклу битву сам.Ведуча 2: Такі особливі слова, що йдуть від серця, присвячують і Вітчизні, й коханим, усьому, що здатне зачепити душу. І не чують їх хіба що ті, у кого, за влучним висловом Ліни Костенко, "душа ще з дерева не злізла". А справжні люди чують поетичну красу навіть крізь сторіччя - така вже особлива ця країна, Поезія, до якої ми з вами сьогодні завітали на часинку в гості.                  

Українська мова

7 клас

Правопис прислівників

(цикл уроків)

Урок 1.Тема: Правопис прислівників Н і НН у прислівниках.
Мета: пояснити правила написання прислівників з Н і НН; формувати вміння визначати в словах  орфограму «Н і НН у прислівниках», обґрунтувати вибір написання; виховувати повагу до рідної землі української, її природи, творців влучного поетичного слова; розвивати увагу, логічне мислення, пам'ять.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник, опорні схеми, дошка, пам’ятки «Правила виконання розумових дій»
План – конспект уроку.І. Організаційний етап. Діалог.  Учитель читає напам’ять вірш Л. Луценка:Для мене багато не треба,Щоб ласку і добрість пізнати;Ми просвіток рідного небаТа затишок теплої хати,Та житнього хліба шматочок,Та цвіту, що сяє калинно,Та іскру краси твоїх дочок,Чорнявих царівни, Україно.Для  мене багато не треба,Щоб серце забилось раптово.Лепи  латочку рідного небаТа матері лагідне слово…-          Правда, гарні, переповнені любов’ю до своєї рідної землі, рядки? Скільки в них тепла і гордості, ніжності і величності. Так, саме така наша ненька – Україна!
Давайте проаналізуємо цей вірш і випишемо з нього рядки, в яких вжиті вже відомі для нас прислівники. Але, чи все ми знаємо про прислівник? Чи вміємо ми його грамотно писати? То ж на цьому уроці будемо дослідниками, відкривачами, бо уже до відомого додамо і нове, відкрите нами. Отже, за діло, друзі!
ІІ. Мотиваційний етап.1.     Повідомлення теми і мети уроку у ході дослідження.
Вчитель:-         Прочитайте, уривок вірша, що на дошці:Для мене багато не треба,Щоб ласку і добрість пізнати;Ми просвіток рідного небаТа затишок теплої хати,Та житнього хліба шматочок,Та цвіту, що сяє калинно,Та іскру краси твоїх дочок,Чорнявих царівни, Україно.-         Так, молодець! А чи є в цих рядках прислівники? Назви їх будь ласка.
-         Так, добре, із цим завданням впорались. Діти, а чи зможете ви пояснити, чому прислівник «калинно» з НН? Що саме означає цей прислівник? Не спішіть з відповіддю, подумайте. Я вам допоможу. Давайте проведемо дослідження:  Калина – корисна лікарська рослина, національний символ України, іменник жіночого роду.  

Калина – мова, пісня, вітчизна прикметник жіночого роду.  

Калинно – сяє цвіт, звучить слово українське тощо прислівник способу дії.
-         Зробимо висновок: прислівник калинно з НН, бо він утворений від прикметника, який теж має НН. Тож сформулюйте тему уроку.
-         Так, молодці, тема уроку: «Н і НН у прислівниках». Запишемо дату і тему уроку у зошити.
-         Тепер пригадайте, про що йшла мова на початку уроку. Спробуйте сформулювати його мету.
2.     Мотивація опрацювання теми.
-         Вчитаймося у речення, що на дошці, запишемо їх у зошити.
Пливуть замріяно й журливо Вкраїни рідної пісні (Л. Дмитренко).
Десь полум’я  шипить зміїно, та я нічого не боюсь бо я до тебе Україно, живим чи мертвим повернусь! (Д. Павличко).
-         Затрудняєтесь дати відповідь! Я надіюсь, ви знаєте, що володіти вмінням застосовувати орфограми правопису, прислівника на письмі -  запорука вашої грамотності, тим більше, що попереду – тематичне оцінювання. Адже, я впевнений, що одержати високий бал захочеться кожному, то ж і вчити треба активно та зібрано.
3.     Актуалізація опорних знань. Орфографічна розминка. Диктант.
Виписати із тексту прикметники і дієприкметники, пояснити правопис Н, НН.
   Багряне здоровенне сонце поволі засувалося за горизонт. У незвичайній темі було чути пташиний спів. На призьбі під хатньою стріхою сиділа бабуся і розповідала гурту діток незрівнянні ні з чим, судячи з  їхніх виразів облич історії.
-          Назвіть прикметники і дієприкметники.
-         Так, молодці.  Поясніть написання в них Н і НН.
-         Так відмінно справилився з цим завданням. А тепер, діти, пригадаймо, який ми з вами зробили висновок на початку уроку і поглянемо на дощку. Давайте проаналізуємо, чому в прислівниках лівого стовпчика пишеться Н, а в прислівниках правого – НН. При потребі скористайтеся пам’яткою «Правила виконання розумових дій» (див.додаток№1).
Поважний – поважно                                           сонний – сонно,
Багряний – багряно,                                              невпинний – невпинно,
Замислений – замислено                                      несказанний – несказанно
-         Так, діти, молодчинки! Ви зуміли помітити, що у прислівниках пишеться стільки Н, скільки їх – у прикметниках, від яких вони утворились.
ІІІ. Операційно – пізнавальний етап.
1.     Пояснення вчителя шляхом складання сенкену п’ятирядкового неримованого вірша.
Вчитель:
-         Давайте перевірено зроблені нами висновки із теоретичним матеріалом, вміщеним у підручнику, ст. 91.
-         Так, добре. Повернемося до теми уроку, дістанемо із скарбнички відоме про прислівник:
-         Яка частина мови називається прислівником?
-         Яку роль він відіграє для розвитку нашого мовлення?
-         У прислівниках якого розряду найчастіше вживається орфограма Н і НН? Ілюструйте відповідь прикладом з дошки.
   Вечори були повні несказанно лагідної, привабливої краси. (О. Кобилянська).
   Мов зачарований стою, схвильовано дивлюся красу природи пізнаю в її одвічнім русі. (О. Гончар).
  Вітер осені шалено жовтий лист несе увись. (В. Сосюра).
-         Орфограма Н і НН найчастіше вживаються у прислівниках способу дії. Тепер давайте спробуємо скласти про прислівник п’ятирядковий вірш – сенкен, в якому а)  перший рядок має містити слово, яке позначає тему; б) другий рядок – опис теми, який складається з двох і більше слів; в) третій рядок називає дію, пов’язану з темою, і складається з трьох і більше слів; г) четвертий рядок є фразою, яка складається з чотирьох і більше слів, висловлює ставлення до теми, почуття; д) останній рядок складається х одного слова. (Після колективного обговорення складаємо вірш).
-         Добре, діти, молодці! Давайте запишемо складений нами вірш у зошити:
Прислівнику ти наш співучий!
Дивуй нас, вчи і розвивай!
Школярику уважний, його не забувай!
Треба з ним дружити, честю й правдою служити,
Щоб  він зміг нас грамоти навчати
Щодня!
2.     Самостійна робота. Написати словниковий диктант, вставляючи в подані прислівники Н або НН, обґрунтувати орфограму.
На відмі…о, на проща…я, насиль…о, неви…о, не вимір..о, не  вимов.., невиправда..о, непевне..о, негада.., недореч…о, не поруш…о.
3.     Гра на кмітливість «Н чи НН»?
  Від прикметників утворити прислівники, підняти синю картку, якщо він пишеться з однією буквою Н або червону, якщо з НН.
Цінний, єдиний, невпинний, щоденний, бажаний, впевнений, гостинний, здивований.
4.     Опитування методом «Мікрофон».
-          Дітки, тепер давайте поспілкуємося з Вами про особливості написання прислівників написання з Н і НН. Для цього тримайте в руках ручку чи олівець, які будуть у нас з вами замість мікрофонів і передавайте його один одному, по черзі беручи слово. Право на слово має тільки той, хто отримав «уявний» мікрофон. Говорити треба лаконічно і швидко. То ж до роботи!
Запитання 1. Коли прислівники пишуться з Н, а коли НН? Наведіть приклади.
Завдання 2. Назвіть прислівники – винятки, що пишуться з НН завжди.
ІУ. Підсумки уроку.
Що було відомим?
Що вивчили нове?
Що головне на уроці?
Що цікаве?
В чому виникали труднощі?
Як їх подолати?
У. Оцінювання  роботи учнів на уроці.

УІ. Домашнє завдання трьохрівневе.
Обов’язковий мінімум: п.13, ст. 91 – 93, вправа 254.
Тренувальний рівень: п.13, вправа 261.
Творчий рівень:  складіть речення, використовуючи прислівники з орфограмою «Н і НН», про велич і красу рідного краю.


Урок 2
Урок з інтерактивними технологіями.
Тема: Правопис прислівників. Дефіс у прислівниках.
Мета: пояснити правила написання прислівників через дефіс; формувати вміння визначати в словах  орфограму «Дефіс у прислівниках» та  обґрунтувати вибір написання відповідним правилом; виховувати повагу до рідного слова;розвивати увагу, спостережливість, закріплювати навички роботи з словником.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: вислів І.Я. Франка, підручник, дошка, роздатковий матеріал орфографічний словник.
Очікуванні  результати
Сьогоднішній урок навчить мене:
-         визначати в словах орфограму «Дефіс у прислівниках» та обґрунтувати вибір написання відповідним прикладом;
-         поважати рідне слово;
-         працювати з орфографічним словником застосовувати здобутий теоретичний матеріал в усному і писемному мовленнях.
Орієнтовний план і методи проведення уроку:
І. Мотивація навчальної діяльності учнів – 3хв.:
1. Ознайомлення з епіграфом уроку (вислів І.Я. Франка).
2. Використання методу інтелектуальної розминки «Лінгвістичний двобій».
3. Визначення проблемного завдання.
ІІ. Представлення теми та очікуваних результатів уроку (вироблення практичних навичок ціле визначення) – 2 хв.
ІІІ. Надання необхідної інформації інтерактивним методом «Робота в парах» - 5 хв.:
1.     Пояснення правил написання прислівників через дефіс.
2.     Робота з підручником.
3.     Письмове виконання завдання, написаного на дошці.
ІУ. Основна частина уроку. Інтерактивна вправа «Акваріум» - 23 хв.
У. Підведення підсумків уроку (рефлексія) – 9 хв.:
1.  Виставлення оцінок.
2.  Пояснення домашнього завдання.
Варіанти організації діяльності учнів:
І. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Слово вчителя:
-         Дорогі діти! Як важливо в наш час бути освіченою, грамотною людиною, щоб бути почесним громадянином нашої Батьківщини. Адже всім нам відомі слова видатного українського письменника І.Я. Франка:
Книги – морська глибина:
Хто в них пірне аж до дна,
Той,  хоч і труду мав досить,
Дивнії перла виносить.
   Тож вчитися і діставати «перла» з глибин книг – ваше першочергове завдання, діти.  Актуальним буде зараз повторення вивченого нами матеріалу про правопис часток не, ні з прислівниками. Проведемо інтелектуальну розминку «Лінгвістичний двобій». Двоє учнів, бажаючих взяти участь у конкурсі, підійдіть, будь ласка, до дошки. Ваше завдання -  ставити один одному запитання і давати на них відповідь. Якщо ж ви не знатимете відповіді, допоможе клас. Згодні? То ж до праці!
Орієнтовні запитання
Перший учень:
-         Коли частка не пишеться з прислівником окремо?
Другий учень:
-         Чи завжди частка ні пишеться з прислівником разом?
Перший учень:
-         Якщо можна підібрати близьке за значенням слово, то як пишеться прислівник з часткою не?
Другий учень:
-         Яку роль відіграє протиставлення при написанні прислівника з часткою не?
Вчитель:
-         Так, молодці! З цим завданням ви впорались добре. А як же нам виконати правильно завдання, що написане на дошці? І що  для цього потрібно?
Завдання: розкрити дужки і пояснити правопис прислівників:
(хтозна) як, (будь) хто, (коли) небудь, (по) дружньому, (мало) помалу.
Вчитель:
-         Написання таких прислівників дуже часто зустрічаються в писемному мовленні тому ми обов’язково повинні знати їх правопис.
ІІ. Представлення теми та очікуваних результатів уроку.
Вчитель:
-         То ж темою сьогоднішнього уроку є «Правопис прислівників через дефіс». Запишемо дату і тему уроку у зошити. А яких же результатів ми повинні сьогодні досягти! (Ознайомлення учнів із очікуваними результатами, записаними на дошці).
-         В кінці уроку, діти, ми перевіремо, чи досягли ми тих результатів, які запланували.
ІІІ. Надання необхідної інформації методом «Робота в парах»
Слово вчителя:
-         Щоб виконати написання на дошці завдання, а саме: розкрити дужки і правильно записати прислівники нам потрібно, перш за все, зібрати необхідну інформацію про правопис прислівників через дефіс. Для цього попрацюємо в парах. Виготовлено 20 карток (залежно від кількості учнів), щоб кожен з вас опрацював завдання індивідуально.
Опис роботи в парах.
   Роздавши кожній парті (парі) картки дві однакові -  по одній для кожного учасника пари, пропоную за 1 хв. ознайомитись  із інформацією і  обдумати свій висновок. Після того учні повертаються обличчям один до одного і висловлюються в голос – спершу ті, що праворуч (30 сек.), а потім ті, що – ліворуч (30 сек.). Ще півхвилини потрібно дітям для узгодження думок і визначення, хто буде висловлюватись перед класом.
Перший вид інформації:
   Дефіс пишеться у прислівниках при складанні слів однакових чи близьких за змістом. Наприклад: ледве – ледве, де – не – де, віч – на – віч, часто – густо.
Другий вид інформації:
Дефіс пишеться у прислівниках після префіксів будь - , казка - , хтозна - . Наприклад: будь – як, казна – коли, хтозна – де.
Третій  вид інформації:
Дефіс пишеться у прислівниках перед суфіксами:  - небудь, - таки, - то, - то. Наприклад: де – небудь, де – таки, якось – то.
Четвертий вид інформації:
Дефіс пишеться після префікса по -  у прислівниках з суфіксами – е, - и, - ому, - ему. Наприклад: по – перше, по – братськи, по – моєму, по – українському.
  Слово подано представникам пар (по одній відповіді для кожного варіанта інформації), попросивши решту пар, що опрацювали те саме завдання, додавати в разі потреби щось до відповідей своїх однокласників.
Вчитель:
-         Порівняємо тепер свої висновки з теоретичним матеріалом, вміщеним у підручнику: параграф 13, ст.. 98. Як бачимо, наші  цілком правильні. То ж  давайте тепер виконаємо завдання, що записане на дошці, розкриємо дужки і обґрунтуємо написання орфограми «Дефіс у прислівниках» (діти письмово виконують завдання у зошитах, по черзі пояснюючи правопис прислівників, звіряють написане з  орфографічним словником).
ІУ. Інтерактивна вправа «Акваріум».
Вчитель:
-         Тепер, любі діти, перейдемо до наступного етапу  нашого уроку і закріпимо здобуті знання за допомогою виконання практичних завдань.
Опис роботи:
1.     Поділ класу на 4 групи, у кожній по 5 чоловік.
2.     Обговорення завдання в групі методом дискусії.
3.     Учні кожної групи знаходять спільне рішення, письмово в зошитах виконують завдання.
4.     Поки група займає своє місце в центрі класу, ознайомлення учнів з правилами дискусії в малих групах.
5.     Решта учнів тільки слухають, не втручаючись у хід  обговорення (на це дається 3 – 5 хв.).
6.     Після презентації своєї діяльності група займає своє місце, а учні інших груп відповідають на запитання:
-         Чи погоджуєтесь ви з думкою групи?
-         Чи була ця думка достатньо аргументована, доведена?
-         Чи всі учні групи брали активну участь у виконанні завдання? (бесіда триває 5хв.)
7.     Після цього місце в «Акваріумі» займає інша група і обговорює наступну ситуацію. Всі групи по черзі мають побувати в «Акваріумі», і діяльність кожної з них мусить бути обговорена класом.
Завдання першої групи:
Запишіть прислівники, розкриваючи дужки: (близько), близько, (видимо) невидимо, тишком (нишком), (десь) не (десь), (більш) менш, тяжко (важко), не сьогодні (завтра).
Завдання другої групи:
Запишіть прислівники, розкриваючи дужки: як (небудь), десь (то), (хтозна) як,  якось (то).
Завдання третьої групи:
Прочитайте і поясніть правопис поданих прислівників. Запишіть, розкриваючи дужки. З дня (на) день, всього (на) всього, раз (у) раз, по (перше), (по) київськи.
Завдання четвертої групи:
Прочитайте. Випишіть прислівники та поясніть їх правопис. Ген – ген село в імлі видніє. Ледь – ледь пливе маленький човен. З – під  копит густо і далеко одлітали грудки зволоженої по – весняному землі. Тяжко – важко сіромасі боротись з нудьгою.
У. Підведення підсумків уроку (рефлексія), оцінювання, домашнє завдання:
 -  Ось  нарешті, діти, ми з вами підійшли до останнього етапу нашого уроку. То ж давайте підведемо підсумки  і визначимо, чи досягли ми тих очікуваних результатів, які поставили перед собою на початку уроку? Що цьому сприяло? А в чому були труднощі? Чи всім під силу була робота в групах? Що ви порадите учням для подолання цих труднощів? Чи будемо використовувати роботу в групах надалі?
 - Молодці, мої маленькі мовознавці. Спробуємо оцінити нашу діяльність на уроці (учні оцінюють свої досягнення по кожному виду роботи).
 - Так, молодці! Щоб попрацювати гарно на наступному уроці, вам потрібно добре підготуватись, виконавши таке домашнє завдання:
Обов’язковий мінімум: параграф 13, ст. 98 – 100, вправа 287.
Тренувальний рівень:   вправа 288.
Творчий рівень:  виписати з орфографічного словника 10 прислівників з різними орфограмами, і скласти з ними речення про красу і велич України.




Урок 3 з теми « Правопис прислівників»

Урок з інтерактивними технологіями навчання.
Тема: Правопис прислівників. Систематизація та узагальнення вивченого.
Мета: систематизувати та узагальнити знання учнів; закріпити вміння застосовувати здобуті теоретичні знання на практиці; розвивати творчі здібності, навички самостійної роботи, логічне мислення; виховувати любов до неньки – України, рідної мови.
Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань.
Обладнання: вислів Марка Луканюка, вірш В. Сосюри «О мово, моя!»; панно: рушники; роздатковий матеріал для груп із завданнями у вигляді пелюсток квітів, фонограма мелодії української народної пісні «Ніч яка місячна…», маркети, дошка, різнокольорова крейда, аркуші паперу з критеріями для взаємооцінюванням учнів, фломастери.
Епіграф до уроку:
Люблю тебе щиро, люблю до загину
Русе – Україно, ненечко єдина!
Марко Луканюк
Очікувані результати
Після цього уроку учень зможе:
-         Знати всі орфограми на правопис прислівників та обґрунтувати вибір їх написання відповідними правилами;
-         Вміти застосовувати здобуті теоретичні знання на практиці, аналізувати власну діяльність;
-         Цінувати чарівність і неповторність України, красу та велич рідного слова.
План і методи проведення уроку.
І. Мотивація навчальної діяльності учнів (методом технологій ситуативного моделювання з елементами інсценування) – 6 хв.
1. Ознайомлення з епіграфом уроку (вислів з вірша «Україні» Марка Луканюка).
2. Поетичний вступ. Виразне читання напам’ять вірша В. Сосюри «О мово моя!» (під фонограму мелодії української народної пісні «Ніч яка місячна»).
3. Розігрування ситуацій за ролями. (Інсценування «Гостинна зустріч учнями Мови і Прислівника»).
ІІ. Оголошення, представлення теми та очікуваних результатів (бесіда) – 3 хв.
ІІІ. Надання учням необхідної навчальної інформації (Методом роботи в малих групах. Узагальнення знань про види орфограм правопису прислівників «Склади квітку») – 5 хв.
1.     Інструктаж групам.
2.     Виконання завдання (складання пелюсток в квіти за прикладами прислівників, правопис яких належить до однієї з орфограм).
ІУ. Центральна частина уроку методом інтерактивної вправи «Акваріум» - 23 хв.
1.     Інструктаж групам (етапи виконання завдань і взаємооцінювання)
2.     Виконання завдань групами:
-         Складання опорних схем на вивчені орфограми прислівників за допомогою національних символів (див. додаток №2);
-         Письмове виконання завдань на правопис прислівників;
-         Робота з підручником (альманах «Щастя»);
-          Написання твору – мініатюри за малюнком «Рідна моя ненько – Україна, ти найкраща в світі є для мене!»;
3.     Презентація результатів діяльності кожної групи.
4.     Обговорення класом діяльності групи, оцінювання.
5.     Підсумок про ступінь володіння навичками дискусії у малих групах.
У. Підведення підсумків уроку (рефлексія) – 5 хв.
1. Зупинка дорефлексійної діяльності.
2. Відновлення послідовності виконаних дій.
3. Вивчення відтвореної послідовності дій з точки зору її ефективності, продуктивності.
4. Виявлення і формування результатів рефлексії:
 - предметна продукція діяльності.
 - способи, які використовувались чи створювались в ході діяльності.
 - гіпотези щодо майбутньої діяльності.
5. Проведення гіпотез у наступній діяльності.
6. Взаємооцінювання роботи учнів протягом уроку (див. додаток № 3).
а) оцінювання учнями роботи групи, занесення нотаток на спеціальні аркуші паперу з критеріями оцінювання;
б) корекція оцінювання вчителем.
7. Домашнє завдання. Заключне слово вчителя.
Варіанти організації діяльності учнів.
І. Мотивація.
Вчитель:
-         Дорогі діти, сьогодні у нас цікавий і змістовний урок, на якому ми будемо розвивати творчі здібності, вчитись логічно мислити, застосовувати здобуті теоретичні знання на практиці, а також виховуватимемо в собі прекрасні моральні якості: вміння любити Батьківщину рідну мову. Епіграфом сьогоднішнього уроку є  слова Марка Луканюка:

Люблю тебе щиро, люблю до загину
Русе – Україно, ненечко єдина!
   В цих словах невичерпна любов до рідної Батьківщини, почуття гордості за рідну землю, розум і руки народу, який творить її виразне і практичне обличчя.
   Діти, а що є народ без мови? Як  можна не любити її – таку ніжну, співучу і водночас сильну і величну? Мова – це наша неоціненна спадщина, з нею ми не розлучаємось протягом усього життя. Як гарно сказав про красу рідної мови В. Сосюра у вірші «О мово моя!»
О місячне сяйво і спів солов’я,
Півонії, мальви, жоржини!
Моря брилі антів, це – мова моя,
Це – мова моєї Вкраїни.
Яка у ній сила – і кличе, й сія,
Яка в ній мелодія лине
В натхнення хвилини! О мово моя!
Душа голосна України!
Ти – сурми на сонці, ти – стягів гаї,
Ти – вибухів огненних повна.
Це – матері мова. Я звуки твої
Люблю, наче очі дитини…
О мово вкраїнська! Хто любить її,
Той любить мою Україну.
  Сподіваюся, що сьогодні ви зумієте доповнити сторінку нашого уроку глибоким змістом, ближче пізнаєте слово, відкриєте нові його грані, відчуєте ніжний аромат квітів: маку, барвінку, ромашки, а також смак цілющої джерельної води – мови нашої.
   А для цього давайте уявимо ситуацію що до нашого класу завітали сама Мова Українська і один з її помічників – привітаймо їх!.
   А хто ж це з помічників мови? Упізнайте його, а ще слухайте їх уважно, і зі сказаного ними сформулюйте тему уроку.
  (До класу входить дівчина з хлопчиком, обоє одягнені в національні костюми. У хлопчика в руках пелюстки різних квітів: маку, мальви, ромашки, барвінку, чорнобривців).
  Хлопчик і дівчина вітаються до вчителя і учнів:
-         Доброго дня, шановні!
Мова:
-         Дозвольте завітати до вашої господи! Як гарно тут і затишно. Сподіваюсь, ви впізнали цього хлопчика? Це ж про нього так гарно кажуть:
Прислівник є незмінюваний
Завжди у нашій мові,
Ознаку дії іншої ознаки
Він виражає в слові.
Префікси: казна - , хтозна - , будь - ,
Суфікси: - от, - таки, - небудь,
Префікс по – і суфікси:  - єму, - ому, - е, и
-         через дефіс їх пиши.
Рік у рік, день у день,
Раз у раз, з дня на день,
Час від часу – не спіши,
Слова окремо без дефіса ти пиши.
Вчитель:
-         Так хто це, діти? Так, Прислівник. Молодці! А що це в руках у тебе, Прислівнику?
-         Пелюстки квітів, на яких я приготував завдання учням на правопис найскладніших моїх орфограм. Але одне шкода, що холодна зимова погода заморозила їх і квіти мої зіпсувалися. А це були такі чудові мальви, мак, чорнобривці, барвінок…
-         Вчитель:
-         Не хвилюйся, Прислівнику, діти зарадять твоєму лихові і самі складуть пелюстку до пелюсточки, виконавши твоє завдання, і квіти знову стануть чарівними, немов і зими тієї немає. Чи не так, діти?
-         Так, так.
ІІ. Оголошення, представлення теми та очікуваних результатів.
Вчитель:
-         То ж яка тема сьогоднішнього уроку, діти?
-         Ми будемо повторювати орфограми на правопис прислівника.
-         Правильно, діти, молодці! Давайте запишемо тему уроку у зошити.
А які завдання ми повинні сьогодні виконати? Що кожен з вас очікує від сьогоднішнього заняття? (Учні за принципом добровільності кажуть: «Я очікую від сьогоднішнього заняття…»). Гарні ви сформулювали очікувані результати. А для чого взагалі, діти, ви повідомляли про свої очікування? Насамперед для того, мабуть, що реальність – це втілена мрія. Тож позначимо наші очікувані результати ще й у вигляді ось такої квітки, де вміння цінувати українське слово розвивається через знання орфограм та застосування їх на практиці.

 вміння цінувати рідне слово
 знання орфограм
вміння застосовувати                                                                       
їх на практиці

Мова:
-         Мені треба поспішати, любі діти, бо чекають мене інші мої помічники: Дієслово, Прикметник, Іменник. А я їм теж так потрібна! А ти, Прислівнику, залишайся і допоможи учням у виконанні їхніх завдань. Я не прощаюся, адже часточка мого серця залишається у вміло використаному вами слові. До зустрічі!
(Прислівник роздає пелюстки квітів і сідає до однієї з груп, виконує разом з усіма завдання).
  Вчитель: - Віталику, тобі сподобалось бути у ролі Прислівника? Що ти при цьому відчував? Тобі це допоможе у виконанні поставлених перед класом завдань?
(Хлопчик відповідає).
  Вчитель: - А вам, діти, сподобалася ця ситуація? То ж до роботи!
ІІІ. Надання учням необхідної навчальної інформації.
Вчитель:
-         Для успішного досягнення очікуваних результатів вам треба, перш за все, пригадати всі орфограми на правопис прислівників. Для цього потрібно скласти пелюстки квіток, що приніс нам Прислівник, виконати завдання, записані на них, за певними орфограмами. Зрозуміло?
Етапи діяльності учнів.
   У кожної пари на парті лежать кольорові пелюстки різних квітів, а саме: маку, ромашки, барвінку, мальви, чорнобривця. Учні беруть пелюстки, читають на їх зворотні слова і класифікують за орфограмами на правопис прислівника. Учні кожної групи за 2 хв. повинні скласти по 1 квітці на одну з орфограм. Серед пелюсток є такі, слова яких належать до інших орфограм, тому їх треба відкласти і не використовувати. Після виконання завдань кожна група презентує свою діяльність.
Вчитель:
-         То ж скільки орфограм на правопис прислівників?
Учні:
-         П’ять.
-         Назвіть їх, будь ласка.
Представники кожної групи показують складену квітку і по черзі називають орфограми.
Представник І групи:
-         Орфограма на правопис часток не, ні з прислівником. Наприклад: непогано, ні туди ні сюди і т.ін.
Представник ІІ групи:
-         Орфограма на вживання дефіса у прислівниках.  Наприклад: казна – коли, якось – то та ін.
Потім презентують свою діяльність представники інших груп.
ІУ. Центральна частина уроку методом інтерактивної вправи «Акваріум».
Вчитель:
-         Молодці, діти, ви гарно справились з цим завданням. А тепер, щоб закріпити здобуті теоретичні знання на практиці, виконаємо творче завдання: складемо опорні схеми на правопис прислівників, використовуючи за основу національні символи України (барвінок, рушник, калину, вінок із стрічками, місяць і зорі).
(Після презентації своєї діяльності групи беруть участь у обговоренні результатів виконаної роботи).
У. підведення підсумків уроку (рефлексія).
Вчитель:
-         Нарешті, діти, ми підійшли до останнього етапу нашої співпраці, виконавши ряд важливих і цікавих завдань. Підведемо підсумки:
1.     Чи вирішили ми поставлені пере нами завдання? Чи досягли очікуваних результатів? Яких саме?
2.     Які форми роботи, на вашу думку, були найефективнішими? Які б хотілося застосувати на наступних уроках?
3.     Які труднощі виникли протягом уроку? Чи всі були активні і впевнені в собі?
4.     А з якою метою ми виконували різні завдання?
(Учні відповідають на запитання).
-         Любі, діти, цей урок – наш скромний внесок у духовну скарбницю України, наш щирий дарунок всім тим, хто вірить у красу і світле майбутнє нашої Вітчизни.
Зараз прочитають свої вірші про мову учениці 7 класу Кандибайло Таміла та Ахмедова Севіна. Прошу, дівчатка.
Кандибайло Таміла:
Шануйте українську мову
І слово її калинове!
Любіть, як мати – немовля,
Бо наша рідна мова,
Неначе пісня барвінкова,
Єднає назавжди вона.

Ахмедова Севіна:
Рідна мова, ти – чарівна,
Ти мов спів той солов’їний,
Що лунає день і ніч.
Взимку, влітку ти лунаєш,
Мов дзвіночок ти дзвениш,
Піснею лункою ти скликаєш
Всіх людей, з якими проживаєш.
Мова рідна, найдорожча,
Ти дорожча за скарби!
Аби не ти, не вміли б розмовляти ми!
    Оберіть, будь ласка, кожна група, свій символ і занотуйте схему у зошит.
   Завдання зрозуміле? Після виконання завдання лідери груп презентують свою діяльність, решта учнів уважно слухають і пропонують свої нотатки для оцінювання учнів, використовуючи спеціальні аркуші паперу із критеріями для взаємооцінювання, де обличчя з слізками – це неправильна відповідь  групи і оцінюється вона 0 балів; стріла, яка влучила в десятку, означає, що відповідь групи є правильною і повною, тому оцінюється в 11 балів; обличчя і підручник означають, що відповідь є теж правильною, але не досить повною, тому вона оцінюється в 9 балами; остання схема (складання мозаїки) використовуватиметься вами, коли оцінюватимете досягнення учнів, що брали активну участь у виконанні завдання групи, вони отримають 8 балів. Це нам, діти, допоможе в кінці уроку визначити рівень навчальних досягнень кожного з вас. Успіху вам!
(Учні виконують завдання, а потім презентують його виконання).
Обговорення діяльності груп.
 Вчитель:
-         Діти, чи задоволені ви процесом роботи? Яка опорна схема сподобалась найбільше? Назвіть  ті групи, які найкраще справились із завданням.
-         То ж, діти, ми з вами вже визначили  кількість орфограм на правопис прислівників, систематизували їх за допомогою опорних схем, а зараз виконаємо завдання, яке допоможе не тільки назвати, а й обґрунтувати написання орфограм. Кожній групі буде завдання на правопис прислівників тієї орфограми, на яку ви склали квітку. А саме:
1)    Завдання на правопис прислівників  через дефіс. Поясніть правопис поданих прислівників. Запишіть, розкриваючи дужки: (хтозна) куди; (по) армійськи; (пліч) о (пліч); (казна) де; (по) твоєму; (зроду)віку.
2)    Завдання на правопис прислівників разом. Спишіть розкриваючи дужки. Обґрунтуйте орфограму:  (на) бік; (на) певно; (горі)лиць; (за)між; (в) третє; (право)руч..
3)    Вставте в подані прислівники н або нн: на відмі..о, невгамов..о, невпи..о, не вимов..о, перед час..о, стара..о.
4)    Завдання на правопис не, ні з прислівниками. Спишіть розкриваючи дужки: (не) рідко, (ні) трохи, (не)ухильно, (не)просто, а складно, (ні)так  (ні)сяк, (ні)звідки.
5)    Запишіть вставляючи замість крапок букви и та і:  Навік…, докуп…, анітрохи…, ополудні…, навкруг…
   Всі групи виконують завдання одночасно, письмово в зошитах. Після виконання – презентація діяльності кожної групи, а потім обговорення.
Вчитель:
-         Чи погоджуєтесь ви з думкою групи?
-         Чи була ця думка достатньо аргументованою, доведеною?
-         Коротко охарактеризуйте відповідь учнів, користуючись своїми нотатками (1 – 2 учні аналізують відповідь групи).
-         Так, діти, молодці ви справились добре і з цим завданням. Тепер давайте попрацюємо з підручником. Відкрийте, будь ласка, сторінку 170, прочинаємо альманах «Щастя». Випишемо прислівники на всі п’ять орфограм і пояснимо їх правопис. Та група, яка справиться із завданням найшвидше, презентуватиме свою діяльність. То ж до роботи!
(Учні виписують прислівники: задоволено, напівсонно. По-справжньому, навколо, замало та інші ).
   Презентація діяльності,обговорення, взаємооцінювання.
 Вчитель:
-         Згодні ви з дівчинкою? Що є справжнім щастям для вас? (Діти відповідають).
-         Так, діти, молодці! Щастя для кожного з нас в тому, щоб наша Україна була найкращою, найбагатшою в світі. Це для нас з вами -  найважливіше.
Перейдемо зараз до нашого останнього завдання. Подивимось ось на цей малюнок, на якому зображений один із мальовничих куточків нашої неосяжної батьківщини і напишемо твір – мініатюру «Рідна моя ненько – Україно, ти найкраща в світі є для мене!», використовуючи прислівники з різними орфограмами, наприклад: босоніж, рано – вранці, ледве – ледве, по – перше, неосяжно, будь - коли та інші.
-         То ж творчої наснаги вам, мої юні письменники!
(Кожна група обирає свій елемент на малюнку і описує його)
Вчитель:
-         Дякую, мої юні поети за щирі слова і гаряче серце у ваших творах.
Визначимо рівень здобутих знань за допомогою ваших нотаток за такі види робіт:
-         Складання квітки;
-         Опорні схеми;
-         Виконання письмових завдань;
-         Твір – мініатюра.
Домашнє завдання трьохрівневе:
Обов’язковий мінімум: параграф 13, ст. 91 – 116, підготуватись до тематичного оцінювання.
Тренувальний рівень:   підібрати приклади прислівників на правопис кожної орфограми.
Творчий рівень:  написати лінгвістичну казку про правопис прислівників, використовуючи вивчений теоретичний матеріал.
Виставлення оцінок в щоденники.
Вчитель:
-         Дякую, діти за увагу, за чудову співпрацю. До зустрічі!

Урок №3                                                                        українська мова, 6 клас

Тема: Рід іменників (повторення). Іменники спільного роду
Мета: повторити й поглибити знання учнів про іменник як частину мови, сприяти зміцненню навичок визначення роду іменників, сформувати поняття про іменники спільного роду; розвивати загальнопізнавальні вміння знаходити іменники чоловічого, жіночого, середнього і спільного роду у висловлюванні, визначати їх роль у реченнях; удосконалювати творчі вміння використання іменників спільного роду у власних текстах; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати любов і повагу до народної творчості, рідного краю.
Тип уроку: комбінований урок  (повторення вивченого; вивчення нового матеріалу)
Обладнання: підручник, картки з індивідуальними завданнями.
ХІД УРОКУ    І. Організаційний момент.
1. Перевірка Д/з – учні зачитують твори ,,Худоліївка—моє рідне село,,2. Слово вчителя. Створення емоційного настрою уроку.ІІ. Мотивація навчальної діяльності
-         Як буде білка чоловічого роду?
-         А Суми якого роду?
-         Плакса – це він чи вона?
-         Якщо вчитель-вчителька, то таксист – таксистка?
Такі питання я чую на уроках  досить часто. Відповідь на них ми можемо знайти на сторінках підручника з української мови.ІІІ. Повідомлення  теми та мети уроку.
1.     Колективна робота над текстом.
Прочитайте текст (текст проектується на екран або записаний на дошці). Назвіть іменники, ужиті в тексті. Визначте їх рід, пояснити свій вибір.
Харківська говіркаХарків – місто багатомовне. Харківська говірка - це досить дивна суміш російських, українських та німецьких слів, що тісно сплітаються.
Має місто і свій власний діалект та специфічні слова, такі як тремпель, ванька та ракло.
Ванька – візник незалежно від статі.
Тремпель – вішалка для одягу. Найбільш популярне харківське слово, що вийшло за межі Харкова. Є легенда, що один німець за прізвищем Трємпєль заснував виробництво плечиків у Харкові. І нове німецьке слово закріпилося в умах та серцях харків’ян.Ракло (ракли, ракалії) - — українське слово харківського походження, що приблизно означає: злодій, «дрібний злочинець з села». Раніше вживалося до бурсаків, що вчилися у бурсі св. Іраклія на Бурсацькому спуску. Коли вічно голодні бурсаки після занять збігали з гори, де була розташована бурса, прямо на Благовіщенський базар, торговці кричали: "Іракли-и-и біжать". Торговці намагалися заховати все, що лежало на їх прилавках. 2. Визначте рід виділеного іменника.Усі радісно вітали листоношу.
Отже, тих знань, що ви маєте, для визначення роду іменника недостатньо. Тому потрібно поповнити знання про категорію роду іменника, навчитися самостійно безпомилково його визначати.3. Бесіда1. Скільки родів має іменник?2. Як ви визначаєте рід іменника?3. Які закінчення має чоловічий рід? жіночий? середній?4. Чи можна визначити рід іменників, двері, окуляри?
IV. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалуКоментар учителя.Кожному іменникові властивий граматичний рід. У назвах людей і тварин за допомогою роду розрізняється стать і вік істот: хлопець — дівчина, голуб — голубка — голубеня. Проте є багато назв тварин, у яких розрізнення родових іменникових форм відсутнє: оса, синиця, білка, жайворонок, короп. Це пов’язано з тим, що людина не мала потреби розрізняти стать таких істот.У назвах неістот рід не має реального значення, бо ми не можемо пояснити, чому одні іменники належать до певного роду: понеділок, середа, клен, береза, смуток, радість, захоплення.Крім жіночого, чоловічого, середнього роду, іменники можуть належати до спільного роду: бідолаха, нероба, сирота, базіка, лівша. У реченні вони виступають то як іменники чоловічого роду, то як іменники жіночого роду: Який ти плакса, Петре! Не будь плаксою, Оленко!Деякі іменники належать лише до чоловічого роду, але можуть позначати осіб чоловічої і жіночої статі: Валентина Іванівна — досвідчений лікар.V. Виконання вправ на закріплення вивченого матеріалу1.  Робота в групах.
·               1 група. Чи однакового роду одні й ті самі слова в українській та російській мовах?
(Працюють «дослідники». Слова записані на дошці. Робота зі словниками.)Біль – больТополя – топольЦибуля – лукКвітка  - цветокСобака – собака·               2 група. Спишіть, узгодивши прикметники з іменниками.
Далек… дорога, барабанн… дріб, широк… степ запашн… какао, капосн… хлоп’я .2. Виконання пізнавального завдання.Записати іменники. Визначити рід кожного. Аргументувати свій вибір.Жайворонок, перепелиця, тюль, шампунь, муха, посуд, дочка, син, середа, вільха, осика, кума, невістка, зять, піч, холод, сирота, граб.
3. Творчий  диктант.
Замініть подані вирази одним словом – іменником спільного роду.Людина, що пише лівою рукою –Людина, що багато теревенить –Той, що плаче без причини –Неуважна людина –Службовець пошти, який розносить кореспонденцію адресатам –Людина, в якої не має батьків –Роботяща, працьовита людина –Довідка (лівша, базіка, плаксій, роззява, листоноша, сирота, роботяга)
4. Розподільний диктант  Завдання: запишіть іменники за родами. Якщо ви правильно виконали завдання, то з перших літер прочитаєте початок прислів”я   “… не страшний”        Двір, роман, четвірка, естакада, вікно, учень, живопис, родина, насип, олово, іней, вапно, економіка, діжа, йод, ілюзія, кошеня.1.     Робота з індивідуальними картками

Картка 1 Спишіть. Підкресліть іменники, які можуть позначати осіб як чоловічої, так і жіночої статі.            Оженився сирота Іванко, узяв сироту Оленку. (Нар.творч.) Базіка бреше, коли схоче, брехнею рот собі лоскоче. Хоч він і гострий на язик, а сам заїка із заїк. (С.Брант.) Гляньте, як працює, бідолаха, аж язик висолопив. (І.Нечуй-Левицький.) Непосида сойка метушиться, дбає про запаси для зими. (Є.Гуцало.) Три роки суд хапузі присудив. Той з хабарів податку не платив. (В.Ортинський.)

Картка 2  Спишіть. Іменники спільного роду підкресліть. Базіка набалака – і в торбу не збереш. Соня та ледацюга – рідні брати. Гуляка гуляв: ні чобіт, ні халяв, а додому прийшов – не знайшов підошов. З достатків хороших не йдуть в міхоноші. Білоручки – дармоїди та недоучки. Нероба гірше пияка. Вереда сам себе раз на рік любить.                                                                         (Народна творчість)

Картка 3 Спишіть. Іменники спільного роду підкресліть.  Оженився сирота Іванко, узяв сироту Оленку. З достатків хороших не йдуть в міхоноші. Білоручки – дармоїди та недоучки. Нероба гірше пияка. Вереда сам себе раз на рік любить.                                                                      (Народна творчість)

Картка 4 Відредагуйте речення, звертаючи увагу на рід іменників та форми слів, поєднаних з ними. Запишіть відредаговані речення. З високої насипі було дуже добре видно місто. Запис у щоденнику була зроблена абияк. Мій батько народився в далекій Сибірі. Дівчина відчувала страшну біль. Біля двору нас зустрічала собака.

 VІ.  Узагальнення та систематизація набутих знань
1.Творче конструювання. Робота в групах
    Складіть речення зі словами менеджер, геолог, директор так, щоб було зрозуміло, про кого йдеться:чоловіка чи жінку. В яких стилях мовлення можуть уживатися такі іменники?2.     Метод «Інтерв'ю»
1.                       Скільки родів імеників в українській мові? Назвіть їх.
2.                       Чи завжди збігається рід іменників у російській та українській мовах?
3.                       Іменники якого роду можуть уживатися для позначення осіб як чоловічої, так і жіночої статі?
4.                       Як визначити рід іменників іншомовного походження?
VІІ.   Підсумки уроку. Оцінювання
VIII. Домашнє завданняСкласти 5—6 речень з іменниками, що вживаються лише в чоловічому роді, але можуть позначати осіб і жіночої статі. Наприклад: Моя мама — спеціаліст вищої категорії.Урок №3 Додаток 1Прочитайте текст. Назвіть іменники, ужиті в тексті. Визначте їх рід, пояснити свій вибір.
Харківська говіркаХарків – місто багатомовне. Харківська говірка - це досить дивна суміш російських, українських та німецьких слів, що тісно сплітаються.
Має місто і свій власний діалект та специфічні слова, такі як тремпель, ванька та ракло.
Ванька – візник незалежно від статі.
Тремпель – вішалка для одягу. Найбільш популярне харківське слово, що вийшло за межі Харкова. Є легенда, що один німець за прізвищем Трємпєль заснував виробництво плечиків у Харкові. І нове німецьке слово закріпилося в умах та серцях харків’ян.Ракло (ракли, ракалії) - — українське слово харківського походження, що приблизно означає: злодій, «дрібний злочинець з села». Раніше вживалося до бурсаків, що вчилися у бурсі св. Іраклія на Бурсацькому спуску. Коли вічно голодні бурсаки після занять збігали з гори, де була розташована бурса, прямо на Благовіщенський базар, торговці кричали: "Іракли-и-и біжать". Торговці намагалися заховати все, що лежало на їх прилавках. Урок №3 Додаток 2

Картка 1 Спишіть. Підкресліть іменники, які можуть позначати осіб як чоловічої, так і жіночої статі.            Оженився сирота Іванко, узяв сироту Оленку. (Нар.творч.) Базіка бреше, коли схоче, брехнею рот собі лоскоче. Хоч він і гострий на язик, а сам заїка із заїк. (С.Брант.) Гляньте, як працює, бідолаха, аж язик висолопив. (І.Нечуй-Левицький.) Непосида сойка метушиться, дбає про запаси для зими. (Є.Гуцало.)

Картка 2  Спишіть. Іменники спільного роду підкресліть. Базіка набалака – і в торбу не збереш. Соня та ледацюга – рідні брати. Гуляка гуляв: ні чобіт, ні халяв, а додому прийшов – не знайшов підошов. З достатків хороших не йдуть в міхоноші. Білоручки – дармоїди та недоучки. Нероба гірше пияка. Вереда сам себе раз на рік любить.                                                                         (Народна творчість)

Картка 3 Спишіть. Іменники спільного роду підкресліть.  Оженився сирота Іванко, узяв сироту Оленку. З достатків хороших не йдуть в міхоноші. Білоручки – дармоїди та недоучки. Нероба гірше пияка. Вереда сам себе раз на рік любить.                                                                      (Народна творчість)

Картка 4 Відредагуйте речення, звертаючи увагу на рід іменників та форми слів, поєднаних з ними. Запишіть відредаговані речення. З високої насипі було дуже добре видно місто. Запис у щоденнику була зроблена абияк. Мій батько народився в далекій Сибірі. Дівчина відчувала страшну біль. Біля двору нас зустрічала собака.

Урок №4                                                                     українська мова, 6 класТема: Число іменників. іменники, що мають форму тільки однини чи множиниМета: повторити й поглибити знання учнів про число іменників, ознайомити з іменниками, що мають тільки форму однини чи множини, сприяти зміцненню навичок визначення числа в іменниках; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити іменники, ужиті у формі однини і множини, у текстах, визначати їх роль у реченнях; розвивати творчі вміння використовувати іменники у формі однини та множини у власних висловлюваннях; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати любов до природи, уміння бачити її красу і багатство.
Тип уроку: комбінований урок  (повторення вивченого; вивчення нового матеріалу)
ХІД УРОКУОсінній дощ мені шепоче Холодну пісню колискову, А я ще холоду не хочу, Я хочу літа знову й знову.Л.АкуловІ. Організаційний момент ІІ. Мотивація навчальної діяльності- Визначте число іменника у реченні Шурхотить опале листя.- Утворіть форму однини іменника штани  і форму множини іменника гнів
Людина, щоб не відстати від прогресу, повинна постійно вдосконалюватись, навчатись новому , поповнювати свої знання. Сьогодні на уроці ми поповнимо ваші знання про число іменника, дізнаємось які іменники вживаються тільки у формі множини чи тільки у формі однини, навчимось вдало ними оперувати у власному мовленні.
ІІІ. Актуалізація опорних знань. Повторення ключових питань1.                    Творче спостереження над мовним матеріаломПрочитайте текст (текст написаний на дошці або виведено на екран). Визначити тип і стиль мовлення. Назвіть іменники. Визначити їх числоПерший місяць осені за календарем — вересень. Тихі дні ще теплі, та подих осені вже відчутний у вечірній і нічній прохолоді. День народжується в осінньому серпанку, але поступово туман розсіюється. Піднімається сонечко й обігріває землю. Повітря прозоре й легке. Проте зменшення світла і зміна кольорів у природі вказують на осінь. Золотяться березові гаї, на бульварах і в парках устеляються першим жовтим листям доріжки.Вітер підхоплює крилаті насінини берези й липи, клена й сосни і переносить їх на далекі відстані. На своїх парашутиках з легких пушинок подорожують з місця на місце й насінини кульбаби та осоту. 23 вересня день дорівнює ночі. Тому й звуть його днем осіннього рівнодення (За А. Волковою).Зробіть синтаксичний розбір першого речення другого абзацу. Якого роду іменники використано в ньому?
2.                    Розгляньте таблицю і зробіть висновок про утворення форми множини та про вживання іменників у формі тільки однини або множини.

Форми однини і множини		Форми або однини, або множини
стіл ліс весна	столи ліси весни	сани двері Чернівці	віск горох читання

  Наведіть власні приклади іменників: а) що мають форму однини і множини; б) тільки форму однини; в) тільки форму множини.
 Коментар учителя. В українській мові іменники змінюються за числами. Множина іменників утворюється від однини зміною закінчення або наголосу: гора — гори, вітер — вітри, глибоке знання — глибокі знання.Іменники, які означають сукупність істот або неістот, що сприймаються як єдине ціле, називаються збірними: вороння, дітвора, волосся, листя. Такі іменники вживаються тільки в однині.Назви речовин і матеріалів, почуттів і станів, дій і ознак, більшість власних географічних назв уживаються тільки в однині: цукор, вода, радість, сум, малювання, молодь, Чернігів, Крим.Деякі іменники мають лише форму множини: ножиці, солодощі, Черкаси, Карпати, Альпи. Такі іменники не розрізняються за родами.  Іменники, які позначають сукупність однакових або подібних предметів, що сприймаються як єдине ціле, називаються збірними. Наприклад: коріння, листя, молодь, дітвора, жіноцтво, гарбузиння.Збірні іменники не мають форми множини, тому що виражають об’єднання багатьох предметів, які не підлягають лічбі.
 ІV. Виконання системи практичних завдань 1.                    Розподільний диктантЗапишіть іменники у дві колонки: 1) ті, що вживаються тільки у формі однині; 2) ті, що вживаються лише в множині.
Карпати, Україна, мідь, мед, іменини, двері, Жуляни, нафта, заробітки, Донбас, хащі, боротьба, сукно, терези, Львів, ясна, Суми, молоко, джунглі, сум, макарони, вермішель, ночви, алюміній, бетон, ясла, канікули..
 2.Творче завдання Складіть 3 речення, використавши іменники:
 Харків, серпень, іменини, джунглі, Україна, канікули 3. Попереджувальний диктант. Запишіть речення. Іменники, що вживаються тільки у формі множини, підкресліть.
І. Годі, діброво, тобі сумувати… Глянь, зеленіють високі Карпати… (З.Красівський.) Як попіл, падали на гай холодні присмерки. (М.Рильський.) До гострих пахощів гречок примішувався свіжий дух материнки, ромену та чебрику. (О.Кониський.) Ворона з’їла гаву, сиром закусила. У лестощах бува магічна сила! (В.Лагода.) Наївся дрижаків. (Нар.творч.)
 V. Підсумок уроку.1.                    Міні-тест «Спіймай помилку»( знайти зайве слово в кожному ряду)
1.                    Харків, Лозова, Київ, Ровеньки, Одеса.
2.                    Шахи, піжмурки, нарди, вибори.
3.                    Штани, столи, книги,олівці.
4.                    Черкаси, Суми, коні, Альпи.
5.                     Двійка, диво, дивитися, диван. 2.                    «Мікрофон»
«Я зрозумів…»«Я засвоїв…»«Я виніс з уроку…» VІ. Домашнє завданняТворче завдання: Складіть кросворд, щоб у відповідях були іменники, які мають форму лише однини або лише множини.
     Урок №4 Додаток 1Прочитайте текст. Назвіть іменники. Визначити їх числоПерший місяць осені за календарем — вересень. Тихі дні ще теплі, та подих осені вже відчутний у вечірній і нічній прохолоді. День народжується в осінньому серпанку, але поступово туман розсіюється. Піднімається сонечко й обігріває землю. Повітря прозоре й легке. Проте зменшення світла і зміна кольорів у природі вказують на осінь. Золотяться березові гаї, на бульварах і в парках устеляються першим жовтим листям доріжки.Вітер підхоплює крилаті насінини берези й липи, клена й сосни і переносить їх на далекі відстані. На своїх парашутиках з легких пушинок подорожують з місця на місце й насінини кульбаби та осоту. 23 вересня день дорівнює ночі. Тому й звуть його днем осіннього рівнодення (За А. Волковою).

 

                                                                        

Тема:  Іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

Мета: повторити й поглибити знання учнів про іменник як частину мови, сприяти зміцненню навичок визначення морфологічних ознак іменників; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити іменники в текстах, визначати їх роль у реченнях; розвивати творчі вміння використання іменників у власних висловлюваннях; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу звернути увагу дітей на цікаві факти з історії рідного села.

Тип уроку: комбінований урок (повторення вивченого; узагальнення та систематизація вивченого).

Обладнання: підручник, таблиця, записи на дошці, фотографії.

ХІД УРОКУ

    І. Організаційний момент. Створення емоційного настрою

1.Читання вірша.

– Послухайте вірш про іменник

 Який співець, поет, письменник

Уперше слово вигадав – іменник?

Іменник. Він узяв собі на плечі

Велике діло – називати речі, –

Ім’я, найменування, і наймення:

Робота, біль і радість, і натхнення.

– Яку роботу виконує іменник? Запам′ятайте: іменники – це слова, які називають (іменують) предмети та відповідають на питання хто? що? Іменник – це самостійна частина мови.

Читання правила учнями самостійно з підручника.

Ми починаємо детальне вивчення частин мови. Сьогодні на нас чекає світ іменників, яким кожен подорожує щодня, хоч і не усвідомлює цього. Тож давайте отримаємо на цьому уроці максимальну кількість знань і вражень про цей дивосвіт слова.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

    1.Гра ,, Скажи швидко,,

Щоразу, коли ми починаємо говорити, то вживаємо у мовленні іменники. Мабуть, цих слів найбільше у мові кожного з нас. Адже дуже складно буде без них розповісти про свої почуття, про світ, що дивує нас відкриттями, про найкращі куточки рідного села.

ІІІ. Повідомлення  теми та мети уроку

Щоб наша розповідь про рідне село була цікавою, барвистою і захоплюючою, я пропоную вам згадати усе, що ви знаєте про іменники, навчитися їх відрізнити від інших частин мови і з’ясувати, коли та як доречно використовувати іменники у власному мовленні.

           IV. Аналіз матеріалу з метою повторення і систематизації раніше здобутих знань.

1.     Колективна робота над текстом. Прочитайте текст (текст  записаний на дошці) 

Історія села за деякими переказами розпочинається у 16 столітті, коли внаслідок повстання під проводом Северина Наливайка сюди переселилися чи то брати, чи ні троє козаків – Худолій, Матвій та Мусій. На їхню честь і було названо троє розташованих одне біля одного сіл: Худоліївка, Матвіївка та Мусіївка. Найбільшим довгий час залишалося село козака Худолія.

Існує також версія про те, що людям жилося дуже погано, тобто «худо», що і послугувало подальшою назвою для села.

Відомий фольклорист, етнограф та літературознавець Микола Сумцов, вивчаючи заселення деяких районів в старі часи в Україні, писав, що «українці, як відомо, люблять селитися поближче до води, до річки чи ставу». ці слова як найбільше характеризують заселення худоліївцями місцевості біля озера Семибокове та Судебське поряд з річкою Гаті. Місцевість ця багата на рибу, широкі луки, пасовиська та ліси. Рідко зустрічаєш таке багате сполучення різних природних утворень.

Неподалік села розташований ліс, у лісі також є озеро Судебське. Території занесені до заказника «Рогозів Куток» і вважаються одними з найчистіших в Україні. В перспективі на базі заказника планується створити державний заповідник.

 2 Робота в групах.

             Знадіть власні назви. Пояснити їх правопис.

             Випишіть з першого (1 група) й останнього(2 група) абзаців іменники. Поставити до них запитання. Визначити синтаксичну роль. Яке значення виражає кожний іменник?  

3.Систематизація раніше засвоєного теоретичного матеріалу.

 Робота з таблицею.

Що означає?	На які питання відповідає?	Які має морфологічні ознаки?	Яку синтаксичну роль виконує?
Особу або предмет	Хто? Що?	Загальні й власні назви, істоти і неістоти, рід, відміна, число, відмінок	Підмет, присудок та інші члени речення

  Дайте  відповіді на питання:

1. Що називається іменником?

2. У якому розділі науки про мову вивчається іменник?

3. На які питання відповідає?

4. Які морфологічні ознаки властиві іменникові?

5. Яку синтаксичну роль виконує іменник?

V. Виконання вправ на застосування систематизованих знань.

         - Надворі зимова пора… Але де ж вона насправді ця зима? Чому вона забарилася і не приходить до нас? Ви, напевно, хочете про це дізнатися?

          - Тоді я запрошую вас у мандрівку на пошуки зими. Візьміть із собою лише найнеобхідніші речі: зошит, ручку і підручник з української мови – і вирушаймо.

            ( Діти переходять у заздалегідь приготовлений клас, де на класній дошці розміщена картинна  карта: «Водопад правил»,  «Чагарник зайвих слів», «Семигори», «Ворота», «Замок ЛітОсінь».(Додаток 1). На вчительському столі лежить великий конверт «На старт». У ньому закодоване завдання).

ІІІ. Закріплення та перевірка вивченої теми.

     Перший етап – «На старт».

-    Випишіть  іменники  і з перших літер дізнаєтеся про таємне послання.

Біля річки росте яблунька, а поруч висока тополя. Вони усе знають, але допомогти мені не можуть. Їх зачарувала зла утома  на ймення Морока. Проявіть ентузіазм  та наполегливість і перший екзамен у вас позаду.

   Отже, це благання про допомогу. Нам не можна гаяти часу. Вперед, друзі!

Перед вами план нашої мандрівки: від школи до замку чарівниці ЛітОсені. Саме там перебуває у полоні довгоочікувана Зима. Шлях до полонянки не легкий. Нам потрібно буде подолати безліч перешкод-завдань. Але я впевнений, що своєю старанністю і працьовитістю ми визволимо Зиму.

Другий етап – «Водопад правил».

   1. Що означає іменник?

   2. Чому іменник відповідає на питання хто? і що?

   3. За чим змінюються іменники?

   4. Яку синтаксичну роль виконують іменники у реченні?

   5. До якого роду можуть належати іменники?

   6. Які іменники не мають роду?

   7. В українській мові розрізняють дві форми числа. Які ?

   8. За відмінковими закінченнями іменники об’єднуються у групи, які називаються….. В українській мові їх…..

   9. Залежно від кінцевого приголосного основи іменники І та ІІ відмін поділяються на…

   Третій етап – «Чагарник зайвих слів».

Інтерактивна вправа ,,Акваріум,,

 (Завдання роздаються окремо трьом групам).

   Група 1.У якому рядку всі іменники належать до чоловічого роду?        

  Укажіть третє зайве слово в інших рядках. Відповідь аргументуйте.

                   А. Назва, пенал, край, рік.

                   Б. Тюль, розпис, насип, дріб.

                   В. Звук, честь, обрій, бій.

                   Г. Нероба, учень,  відмінок, стіл.

 Група 2. У якому рядку всі іменники мають форму і однини, і множини? Укажіть третє зайве слово в інших рядках. Відповідь аргументуйте.

                 А. Дороги, озеро, Київ, школа.

                 Б. Цукор, військо, хата, вірш.

                 В. Двері, повість, столи, звук.

                 Г. Книги,читач, відра, вікно.

Група 3. У якому рядку всі іменники належать до назв істот?

 Укажіть третє зайве слово в інших рядках. Відповідь аргументуйте.

              А. Людство, комаха, син, людина.

              Б. Комар, лев, русалка, валет.

              В. Табун, домовик, кінь, жінка.

              Г. Бактерія, поет, соловей, студент.

 Третій етап – «Семигори».

Записати під диктовку текст, підкреслити іменники, визначивши їх синтаксичну роль та відмінок.

             Засніжена красуня

     Ялинку називають красунею, бо вона ніколи не скидає свій одяг. Стоїть  узимку велична і горда. Її віти , притрушені білим снігом, скидаються на коштовне вбрання. Придивися небайдужим оком до природи, яка оточує вічнозелену красуню, і оціниш: справжня королева. З-за дерев сонце лукаво поглядає на неї, ніжно голублячи. Ялинка, мабуть, чекає і сподівається зимових чудес.

      Фізкультхвилинка. Вмощуйтесь зручненько на своїх місцях, можете заплющити очі. Уявіть, що ви посеред казкової гарної галявини. Вас  обвіває легенький вітерець, голубить ваші щічки. Ви відчуваєте легкість, звільняєтесь від проблем, мозок ваш ясніє, земля віддає вам свою силу. Ще мить – і ви здатні подолати нові вершини.

    Четвертий етап – «Ворота».

      (Завдання даються  кожній групі).

Визначивши правильно відміну іменників, ви отримаєте  код, який допоможе відчинити ворота.

Група 1. Озеро, радість, теля, дитина, край, сніг, книга.

Група 2. Поле, честь, лоша, дівчинка, ліс, град, парта.

Група 3. Сонце, мати, кошеня, жінка, дуб, дощ, земля.

    Ось і  завершилася наша мандрівка. Своїми знаннями про граматичні категорії іменника вам вдалося подолати всі перешкоди та визволити полонянку Зиму.

2.  Пошукова робота

► Узагальнити одним словом поняття, записані в кожному рядку (усно).

1) Тризуб, прапор, гімн - …

2) Київ, Харків, Чернігів, Вінниця - …

3) Дерево, трава, квітка, боровик – …

4) Чесність, доброта, щирість, увага – …

5) Книжка, парта, вазон, окуляри – …

6) Школа, пошта, інститут, бібліотека, лікарня – …

       Зробіть фонетичний розбір виділених слів (письмово).

      Наші мовознавці від кожної групи приготували вірші про іменник. Надаємо їм слово.

а) Іменник взяв собі на плечі

    Велике діло – називати речі, -                         I група

    ім’я, найменування і наймення

    робота, біль. І радість, і натхнення.

    б) Хто? Що? – це два брати

         І нема секретів.                                             II група

         В тім, що вказують вони

         На слова – предмети.

      в) Що блищить в траві зеленій

          Що в тополі і у клені,

          В річці, морі і машині,                                III група

          В стиглих ягідках малини.

          Що? – це пензлик, сир, олія.

          Тільки жито, що не вміє.

      г) Хто багато справи має,

          Разом з пташкою літає,

          Може з жабкою стрибати,

          З лісорубом ліс рубати,                              IV група

          Разом з учнем вірші вчити,

          З пішоходами ходити.

          Поруч з нами Хто повсюди.

          Хто? – це звірі, риби, люди.

VI. Підсумок уроку

      Метод «Мікрофон»

1.       Що я знав і повторив?              3. Що мені запам’яталося?

2.       Що дізнався нового?                 4. Що справило найбільше враження?

VII. Домашнє завдання

Напишіть твір-мініатюру на тему «Худоліївка – моє село». Визначте синтаксичну роль використаних іменників. 

      Урок 2                                                                        6 клас

 Тема. Рід іменників. Іменники спільного роду

Мета: повторити й поглибити знання учнів про іменник як частину мови, сприяти зміцненню навичок визначення роду іменників, сформувати поняття про іменники спільного роду; розвивати вміння знаходити іменники чоловічого, жіночого, середнього і спільного роду у висловлюванні, визначати їх роль у реченнях; виховувати повагу до дорослих, любов до рідного краю.

Обладнання: підручники, таблиці.

Внутрішньопредметні зв’язки:

                — лексикологія і фразеологія: засвоєння нових слів на позначення осіб, предметів, явищ, а також прислів’їв і приказок;

                — культура мовлення і стилістика: використання в мовленні іменників — синонімів, омонімів.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань. 

ХІД УРОКУ

І. Мотивація навчання школярів

    1.1. Організаційний момент

Гей, дзвени весела пісне,

Щоб усі почули спів!

Стало в класі тихо-тихо,

І почнемо вже урок.

    1.2. Оголошення теми і мети уроку

II. Актуалізація опорних знань учнів

    2.1. Перевірка домашнього завдання

    2.2. Лексико-орфографічна робота

                                                    Словниковий диктант

        Великдень, Великий піст, Різдво, Псалтир, річка Святого Лаврентія, Син Божий, Бог, медаль «За трудову доблесть», острів Нова Земля, не приведи Боже, гори Карпати, планети Земля і Марс, Чумацький Шлях, телевізор «Славутич», поема «Сон», Організація Об’єднаних Націй, фабрика «Сіверянка», Спаський собор, місто Біла Церква, автомобіль «Запорожець», Хмельниччина, античні боги, Коліївщина, байка «Вовк та Ягня».

 Метод синтез думок( діти передають зошити, аналізують товаришів)

III. Сприйняття й розуміння учнями навчального матеріалу

        3.1. Слово вчителя

      Кожному іменникові властивий граматичний рід. У назвах людей і тварин за допомогою роду розрізняється стать і вік істот: хлопець — дівчина, голуб — голубка — голубеня. Проте існує багато назв тварин, у

яких розрізнення родових іменникових форм відсутнє: оса, синиця, білка. Це пов’язано з тим,що людина не мала потреби розрізняти стать таких

істот. Майже всі іменники, за невеликим винятком, належать до певного роду: чоловічого, жіночого чи середнього; деякі іменники можуть вживатися як у чоловічому, так і в жіночому роді.

       3.2.Дерево рішень.

 Записати речення, визначити в них рід іменника сирота

    Сирота Ярема, сирота убогий; ні сестри, ні брата — нікого нема.

    Я сирота, без матері, без батька осталась.

       3.3. Слово вчителя

Крім жіночого, чоловічого, середнього роду, іменники можуть належати до спільного роду. Наприклад: бідолаха, нероба, сирота, базіка, лівша.

       Іменники, що означають осіб як чоловічого, так і жіночого роду, називаються іменниками спільного роду. Їх рід визначається в контексті. Деякі іменники — назви осіб за професією чи характером діяльності (інженер, педагог, суддя, професор, льотчик, лікар) — можуть означати осіб як чоловічої, так і жіночої статі, але належать тільки до чоловічого роду. Софія Василівна Ковалевська, перша жінка-професор,— видатний математик XIX століття. Ірина Петрівна — досвідчений лікар. Рід іменників в українській і російській мовах здебільшого збігається. Це пояснюється спільним розвитком обох мов. Проте є іменники, що мають в обох мовах однакове значення, але різний рід (біль, собака, око, Сибір).

        3.4. Робота з підручником

а) Вправа 131.

б) Вправа 132 (усно).

 Фізкульхвилинка

Встаньте, діти, потягніться,

Землі нашій поклоніться

За щасливий день вчорашній.

І до сонця потягніться,

Веретенцем покрутіться.

Відпочили? Все гаразд.

IV. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи

        4.1. Виконання вправи 134 за підручником (С. 79).

        4.2. Робота з таблицею (С. 79).

        4.3. Гра «Ребус»

Ребуси (робота в групах)

Розгадавши ребуси, визначте рід іменників. Якого роду не названо

V. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок

 5.1. Творче спостереження

Прочитати прислів’я й приказки. Пояснити  їх навчальний зміст.

Базіка набалака — і в торбу не збереш. Соня та ледацюга — рідні брати.

Білоручки — дармоїди та недоучки. Вереда сам себе раз на рік любить (Нар. творчість).

      а) Виписати іменники спільного роду.

      б) Скласти два речення з одним із виписаних іменників так, щоб у першому він належав до чоловічого роду, а в другому — до жіночого.

Коло ідей

        5.2. Виконання пізнавального завдання аналітичного характеру

Під диктовку записати іменники. Визначити рід кожного. Аргументувати свій вибір.

        Путь, біль, магістраль, Сибір, полин, степ, дріб, рояль, тюль, шинель, собака, невістка, сирота, жайворонок, голова, академік, фламінго, місіс, озеро Ері, острів Хоккайдо.

VI. Підсумок уроку

Мозковий штурм

1. Як визначити приналежність іменників до одного з трьох родів?

2. Що слід пам’ятати про іменники спільного роду?

3. Навести приклади речень з іменниками спільного роду.

4. Як визначається рід в незмінюваних іменниках? Пригадайте правила.

VII. Домашнє завдання

Підручник С. 78–79, 84 (теоретичний матеріал); впр. 137.

 Урок 3                                                                                   6 клас

Тема. Число іменників. Іменники, що мають форму тільки однини чи множини

Мета: повторити й поглибити знання учнів про категорію числа в українській мові, ознайомити з іменниками, які можуть вживатися лише в однині або множині, а також збірні іменники; сприяти виробленню в учнів уміння чітко визначати категорію числа; формувати вміння знаходити іменники, ужиті у формі однини і множини в текстах, визначати їх роль у реченнях; розвивати творчі вміння використовувати іменники у формі однини та множини у власних висловлюваннях; виховувати кмітливість, самостійність мислення, любов до природи, уміння бачити її красу і багатство.

Обладнання: підручник, таблиця.

Внутрішньопредметні зв’язки:

               — лексикологія і фразеологія: засвоєння нових слів на позначення

осіб, предметів, явищ; прислів’їв, крилатих висловів;

               — культура мовлення і стилістика: використання в мовленні іменників — синонімів, омонімів.

Міжпредметні зв’язки: література, природа рідного краю, географія, біологія.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

І. Мотивація навчання школярів

    1.1. Організаційний момент

Діти! Вітаю Вас!

Сьогодні у нас незвичайний урок,

Сьогодні ми зробимо ще один крок

В країну прекрасну, країну чудову,

Що нас так чекає й збагачує мову.

    1.2. Повідомлення теми й мети уроку, усвідомлення її учнями. Оголошення епіграфа уроку і робота з ним.

Минає літо. Осінь вже бреде,

Лісів багрець торкнувся вересневий.

І пахне чебрецем, і листя де-не-де,

Кружляючи, лягає під дерева.

(Л. Тендюк)

II. Актуалізація опорних знань

     2.1. Перевірка домашнього завдання

     2.2. Фронтальне опитування

Мозковий штурм

— Чому рід — постійна граматична ознака іменників?

— Як визначити рід іменників?

— Чому в українській мові іменники Петро, Дніпро, дядько належать  до чоловічого роду, а шатро, ліжко, стебло — до середнього?

— Що можете розповісти про іменники спільного роду? Наведіть приклади.

     2.3. Творчий диктант.

Прослухайте. Замініть подані слова, вирази одним словом, яке означало б спільний рід іменників (слова для довідок у дужках). Запишіть.

Професії (льотчик, інженер, суддя, лікар, композитор). Військове звання (генерал). Людина, яка сама чогось навчається (самоучка). Людина, що пише лівою рукою (лівша). Дитина, яка втратила батьків (сирота). Людина, яка багато говорить без діла (базіка). Той, хто плаче без причини (плакса). Людина лінива  (нероба), скупа (скнара), неохайна (нечепура). Той, що задається (задавака), любить довго спати (соня).

Хвилинка-цікавинка

Іменники уживаються тільки в однині: молоко, цукор, сталь, золото, городина, садовина, вишняк, милосердя, мудрість, добро, зло, сум, метро, посуд, морозиво, кенгуру.

Іменники уживаються тільки у множині: ворота, двері, сани, штани, дрова, Карпати, Суми, Чернівці, шорти, ножиці, окуляри.

III. Генералізація знань (відтворення теоретичних відомостей, застосування яких буде потрібним на уроці)

   .1. Колективне опрацювання таблиці. Підручник (С. 82), вправа 142.

            .2. Розглянути таблицю і зробити висновок про утворення форми множини та про вживання іменників у формі тільки однини або множини.

3 Робота в групах

   Навести власні приклади іменників, що мають:

— форму однини і множини;(1 група)

— тільки форму однини;(2 група)

— тільки форму множини.(3 група)

   3.2. Самостійне опрацювання теоретичного матеріалу

Підручник (С. 85). Число іменників.

   3.3. Коментар учителя.

           В українській мові іменники змінюються за числами. Множина іменників утворюється від однини зміною закінчення або наголосу: педагог — педагоги, лев — леви. Іменники, які означають сукупність істот або неістот, що сприймаються як єдине ціле, називаються збірними: козацтво, піхота, гарбузиння. Такі іменники вживаються тільки в однині. Назви речовин і матеріалів, почуттів і станів, дій і ознак, більшість

власних географічних назв уживаються тільки в однині: молоко, масло, сміливість, мислення, мир, Ельбрус, Англія, Сиваш. Деякі іменники мають лише форму множини.                                   

         До таких іменників належать:

а) назви парних предметів: окуляри, сани, двері, шорти, зябра;

б) назви речовин, матеріалу: макарони, консерви;

в) назви залишків речовин: висівки, очистки, об’їдки;

г) назви процесів, дій із відтінком тривалості чи повторюваності: канікули, вибори, мандри, переговори;

д) назви обрядів, звичаїв: іменники, входини, оглядини;

е) назви ігор: шахи, шашки, піжмурки;

ж) назви почуттів, емоцій: радості, ревнощі, пустощі;

з) географічні назви: Прилуки, Альпи, Піренеї, Карпати, Альпи;

и) назви множинної сукупності чогось: тропіки, джунглі, мемуари, надра.                     

       Отже, з усього сказаного, можна зробити такий висновок: іменники за явністю форм числа поділяються на три групи:

1) іменники, що мають форми однини й множини;

2) іменники, що вживаються тільки в однині;

3) іменники, що вживаються тільки в множині.

IV. Виконання системи практичних завдань

      4.1. Творче спостереження над мовним матеріалом.

Прочитати текст на індивідуальних картах. Визначити тип і стиль мовлення.

ОСІНЬ

Прийшла осінь і на берег Дніпра. Вода в річці стала каламутна й непривітна, несла пожовкле листя й сухі очеретини. На піщаних мілинах збиралися зграями дикі качки. Голуби летіли на поле, на жовту стерню. Зграї чорних дроздів лагодилися до далекої мандрівки. А лелеки вже відлетіли, і на хаті

у дядька Гайдабури чорніло на колесі їхнє порожнє гніздо. Рукав перетинала вже висока гребля, спішно закінчували білий будинок електростанції.

      Назвати іменники. Визначити їх число. Зробити синтаксичний розбір четвертого речення. Іменники якого роду і числа використано в ньому?

     4.2. Гра «Множачки»

Відгадай загадки. Що ти знаєш про ці іменники?

1.    По сінях то так, то сяк, а в хату ніяк. (Двері)

2.    Книжки читаю, а грамоти не знаю. (Окуляри)

3.    Дві дощечки – дві сестри, несуть мене із гори. (Лижі)

4.    Пливуть пливушки, позадирали вгору вушки. (Сани). Систематизація й узагальнення знань

        

          1. Самостійна робота .Робота в парах.

         Завдання 1

Записати, розкриваючи дужки. Підкреслити власні назви. В іменниках першого речення визначити рід, число, відмінок, відміну. Океан багатший за суходіл. Атлантичне й тихоокеанське узбережжя, відмілини (І, і)ндонезії, (Я, я)понії, (З, з)ахідної (А, а)фрики, (П, п)ричорномор’я та (Б, б)алтики зберігають в (Н, н)адрах більше (Н, н)афти, ніж (С,с)ходіл. У (В, в)оді (С, с)вітового (О, о)кеану розчинено вісім мільйонів (Т, т)онн (З,

з)олота, сто шістдесят чотири мільйони — срібла, вісімсот — (М, м)олібдену.

       Завдання 2

Скласти пари речень так, щоб в одному вживалася власна назва, а в іншому — загальна.

1) Земля — земля.

2) Кривий Ріг — кривий ріг.

      Завдання 3

Визначити рід іменників, додаючи до слів прикметники.

Дівча, Сибір, путь, хлоп’я, хлопчина, біль, рукопис, ярмарок, насип, дріб,

повінь, взуття, пташеня, Дніпро.

       Завдання 4

Подані іменники записати у дві колонки: 1) ті, що вживаються тільки в однині; 2) ті, що вживаються лише в множині.

Ворота, ненависть, гнів, окуляри, Черкаси, віск, цемент, Київ, веселощі, Суми, Карпати, гіпс, Дніпро, чорнило, молоко, сіни, ножиці.

VI. Підсумок уроку

Мозковий штурм

— Пояснити, яке значення має число іменників.

— Як утворюються іменники у формі множини?

— Які іменники мають тільки форму однини?

— Назвати іменники, які мають тільки форму множини.

VII. Домашнє завдання

 Підручник (С. 84–85). Вивчити правила, виконати вправу 146.

Урок 4                                                                                       6 класТема. Відмінки іменників, їх значення. Кличний відмінок в українській мові
Мета: з’ясувати, скільки в українській мові існує відмінків іменників, пояснити учням, що собою являє кличний відмінок і де він найчастіше застосовується; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити іменники в текстах, визначати їх роль у реченнях; розвивати творчі вміння використовувати іменники у власних висловлюваннях; за допомогою мовленнєво-комунікативного матеріалу виховувати любов до творів народного мистецтва, до Батьківщини, а також повагу до людей, які займаються цим мистецтвом.
Обладнання: підручники, таблиці, схеми.
Внутрішньопредметні зв’язки:
                — лексикологія і морфологія: засвоєння нових слів на позначенняосіб, предметів, явищ; прислів’їв, крилатих висловів;                — культура мовлення і стилістика: використання в мовленні іменників — синонімів, омонімів.Міжпредметні зв’язки: образотворче мистецтво, література.
Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.
ХІД УРОКУІ. Мотивація навчання школярів   1.1. Організаційний момент.                              
                                  Дзвоник щойно пролунав,                                    Нас до класу всіх зібрав -                                   Труд наш знову починаєм,                                    Тож успіхів всім побажаєм!1.         Перевірка домашнього завдання.2.         Диктант-переклад.Густая конопля, крутые ступени, первая годовщина, горькое лекарство, приятный запах, высокая дверь, красные чернила, сильная грудь.
3. Мотивація навчальної дільності.(Рольова гра).- Діти, пригадуєте казку про Царицю Граматику, яка поділила всі слова на 10 частин мови. Отже слухаємо…Казкар.  В одному царстві, яким правила цариця Граматика, жили різні частини мови.1-й Глашатай.  Увага! Увага! Всім! Всім! Цариця вирішила вибрати собі друга, найзнаменитішого, найточнішого.2-й Глашатай. Обранець має довести, що він найнеобхідніший.Цариця Граматика      

          Ось присіла я на трон,         Треба починать прийом.         Хто там перший, Підійди.         Що хотів сказать – кажи!Казкар. Зібралися всі частини мови. (Виходять 10 частин мови). Першому дали слово Іменнику.Іменник. О, прекрасна царівно! Схиляюся перед вашою красою і розумом. Моє ім’я – Іменник. Нарекли мене так тому, що я даю назву усьому живому и неживому. Я у небі й землі, у людях і звірах, у житті, у радості, у праці й відпочинку. Я даю ймення уміс вам. Уявіть, що мене не буде. І ваше царство, і слуги, і скарби – все щезне!Царівна Граматика. Хай інші скажуть слово.Частини мови. Так, так. Це правда. Нам без нього не обійтись.Казкар. І так іменник став Царем, бо був уважний до кожного, знав умена усіх, був надійним другом і помічником іншим частинам мови.ІI Оголошення теми і мети уроку
                                                     Епіграф:  «Мово, ти – це мудрість роду,                                                     Ти – душа мого народу.                                                                                 В.Ворскло.ІІІ. Актуалізація опорних знань1.Мозковий штурм. Гра «Вірю -  не вірю» ( Учитель зачитує репліки про частину мови - іменник, учні відповідають «вірю – не вірю»)
-         Іменник – це самостійна частина мови –
                                                       «Вірю»-         відповідає на питання що робити?-
                                                        «Не вірю»-         вказує на предмет чи особу –
                                                        «Вірю»-         означає назву істот і неістот –
                                                          «Вірю»-         має   числа однини та множини -
                                                       «Вірю»-         має шість відмінків -
                                           «Не вірю»-         кличний відмінок -  сьомий відмінок –
                                                       « Вірю»  
2. Колективна робота  «Поетична п’ятихвилинка»( Учитель вірш Дмитра Білоуса «Відмінки», діти відгадують про який відмінок йде мова)              Є ще люди сонні, наче сови,              А глухі до слова –це найгірше,          

 Ти до рідної прислухайсь мови,              Прокажи відмінки – це ж як вірш!                     Хто питає: хто ти? що ти?                     Хоче він про наслідки робити                     І про себе чути лиш похвали,                     Щоб тебе як приклад називали.                                             (Називний)
              А оцей досвідчує свого –
              Хоче знати він: кого? чого?               І про тебе знать, якого роду,               Що немає роду переводу.                                             (Родовий)
               Все він дасть – не жаль йому,               Але хоче знать: кому? чому?               Знать про тебе, гожого на вроду               Що даєш і ти своєму народу.                                              (Давальний)
               А ось в цього є свої потреби,               Він – кого? і що? Питає в тебе.               І кого всі ми за друзів маєм,               І що друзі роблять нам навзаєм?                                              (Знахідний)
               Це й же хоче знать: ким? чим?               У труді орудуй з ним.               Хоче знать, що здатний ти утнути?               Чим ти станеш? Ким ти хочеш бути?                                               (Орудний)
               Де? В якому місці?               Хоче знати – у селі чи в місті?                                                  (Місцевий)               Кличе всіх навколо:               Гей Іване, Петре чи Миколо!.                                                ( Кличний)
II. Актуалізація опорних знань учнів   2.1. Перевірка домашнього завдання

 2.2. Аналіз самостійних робіт   2.3. Бліц-опитування1) Скільки родів мають іменники в українській мові? Назвіть їх.2) Доведіть, що число — непостійна граматична ознака іменників.3) На які групи поділяються іменники за наявністю форм числа?4) Які іменники називаються збірними? Наведіть приклади.5) Які іменники вживаються тільки в однині? Наведіть приклади.6) Які іменники мають тільки форму множини? Наведіть приклади.     2.4. Творче конструювання Утворіть множину і збірні назви від поданих іменників. Складіть 4 речення зі словами на вибір, щоб в одному випадку іменники вживалися в однині, а в іншому — в множині або позначали збірні назви.    Листок, гілка, сучок, вітка, промінь, корінь, комашка, береза, жито. 1.     2.5 Опрацювання правила, яке треба запам’ятати.
 Хвилинка-цікавинка (про відмінки та відмінювання іменників).
Основоположником вчення про відмінки є видатний давньогрецький філософ Аристотель.Українське слово «відмінки» показує, що іменники з однією основою можуть бути чимось відмінні одні від одного: небо – неба – небу – небом – на небі.Для зв’язку з іншими словами у реченні іменники змінюються за відмінками: в’ється річка, на березі річки, йшов над річкою.В українській мові є сім відмінків. Кожний відмінок, крім кличного, відповідає на певне питання, має своє значення і форму його вираження.Змінювання форми слова за відмінками для вираження свого зв’язку з іншими словами в реченні називається відмінюванням.
2.6 Робота з таблицею «Відмінювання іменників».Називний відмінок називає виконавця дії, відповідає на питання хто? що? Називний відмінок є початковою формою іменника, він завжди вживається без прийменника.Родовий відмінок відповідає на питання кого? чого? чий? звідки? Вживається з прийменниками біля, після, для, без, із, від, до.
Давальний відмінок відповідає на запитання кому? чому? Вживається з прийменниками по, до.Знахідний відмінок відповідає на питання кого? що?, вживається з прийменниками в, на, за, під, проОрудний відмінок відповідає на питання ким? чим? .вживається з прийменниками з, під, за, над, передМісцевий відмінок відповідає на запитання на кому?, на чому?, вживається з прийменниками в, на, при. про


Кличний – від слова «кликати», виражає звернення до когось. Як і називний вживається без прийменників.Лише місцевий відмінок у сучасній українській мові не може вживатися без прийменників. Інші відмінки, крім називного і кличного, можуть поєднуватися з прийменниками, а можуть вживатися і самостіIII. Сприйняття й усвідомлення учнями нового матеріалу      3.1. Спостереження над мовним матеріалом.Метод акваріума) Робота з текстом (підручник С. 86, вправа 147).б) Словникова робота.    Пояснити лексичне значення слів панно, орнамент.Довідка.  Панно — картина, призначена для оздоблення стіни чи стелі; орнамент — оздоблювальний візерунок на різних предметах.
в) Виконання вправи 148 (усно) (підручник С. 87).       3.2. Опрацювання теоретичного матеріалуа) Розгляньте таблицю на С. 88 підручника.        Прочитайте назви відмінків і дайте відповіді на питання:1) Скільки відмінків в українській мові?2) На які питання вони відповідають?3) Чому кожний відмінок має два питання?4) Подати в початковій формі слова:    Чорний, смужка, перший, борозна,  тягнутися, понад, стежка, вздовж, берег.Скласти з цих слів і записати на дошці речення:Чорна смужка першої борозни тягнеться понад стежкою вздовж берега.— Як пов’язані іменники стежка, берег, борозна з іншими словами в реченні?Зразок відповідіІменник пов’язується з іншими словами в реченні за допомогою закінчень або закінчення в поєднанні з прийменником. Тільки іменник у називному відмінку не належить від інших слів у реченні. Тому цей відмінок називається прямим, а всі інші — непрямими.— Як правильно визначити відмінок іменника?6) Коментар учителя.Щоб правильно визначити відмінок іменника, треба:а) знайти слово, до якого відноситься іменник;б) поставити від цього слова питання до іменника.Зміна іменників за відмінками називається відмінюванням.7) Самостійне опрацювання теоретичного матеріалу за підручником (С. 91).Відповісти на запитання:

— Який відмінок є початковою формою іменника?— Чим виступають іменники в називному відмінку однини й множини у реченні?— Якими членами речення можуть виступати іменники, які вжиті в непрямих відмінках?— Назвати групу іменників, яка не змінюється ні за відмінками, ні за родами.8) Коментар учителя.Крім шести відмінків, іменники в українській мові мають кличну форму, яка вживається при називанні предмета в звертанні: Вставай, Україно, вставай, виходь на дорогу свободи (Д. Павличко).9) Пошукове дослідження.Визначити кличну форму іменників.Донеччино моя, моя ти батьківщино, тобі любов моя і всі мої чуття! (В. Сосюра)— Пояснити, чому слово батьківщино написане з маленької літери.— Навести приклади, щоб це слово писалося з великої букви.IV. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загальнопізнавальних  і творчих умінь з теми1. Творча робота.Провідміняти подані іменники. Виділити закінчення й пояснити правопис.I варіант: Донеччина, море.II варіант: Дніпро, хвилина.2. Виконання пізнавального завдання аналітичного характеру.Списати, розкриваючи дужки. Виділити закінчення та визначити відмінок іменників.Перевіряти (диктант, задача). Перевірка (диктант, задача). Зустрічати (актор, герой). Зустріч з (актор, герой). Дякувати (брат, товариш). Порадити (батько, сестра).V. Систематизація й узагальнення знань1.Редакційний кошик (на запропоновані завдання дати усну відповідь, яку дістали з кошика)2. Творча робота.Утворити словосполучення, добираючи до дієслів іменники, які відповідали б на подані в дужках питання.Повідомити (кого? про що?); грати (з ким? у що?); кошти (що? чим? де?); вантажити (що? на що?); відштовхуватися (чим? від чого?); молотити (що?  де?)2. Самостійна робота.Виконання вправи 150 підручника (С. 88).

VI. Підсумок уроку
1.Мозковий штурм1) Скільки відмінків є в українській і сучасній російській мовах?2) Чому кожний відмінок має два питання?3) Чим виступають в реченні іменники в кличному відмінку? Наведіть приклади.4) Усно провідміняйте слова край, країна. 2.Метод мікрофон
VII. Домашнє завданняПідручник С. 91, вивчити правила, вправа 151.

               Урок-мовознавчий турнір

Тема. Узагальнення і систематизація вивченого з теми «Іменник».

Мета: допомогти учням узагальнити, систематизувати і закріпити вивчене з теми «Іменник»; розвивати навички правильного вживання іменників у всіх відмінкових формах як в усному, так і в писемному мовленні; виховувати самостійність, організованість у навчальній роботі.

Тип уроку: повторення, узагальнення і систематизація вивченого.

                               Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності учнів

1. Слово вчителя.

- Ви вивчили велику і дуже важливу тему і, перш ніж проводити контроль знань, давайте оглянемося на кілька кроків назад, пригадаємо все, що ми вивчили і знаємо про іменник, розкладемо свої знання у клітинки пам'яті, як бджола закладає мед у стільники.

- Урок проведемо у формі мовознавчого турніру.

ІІ. Організація повторення, узагальнення і систематизації знань

 Оголошується мовознавчий турнір

1. Конкурс ерудитів.

 - Вам було домашнє завдання підготувати в групах повідомлення з теми «Іменник». Представити цю частину мови нетрадиційно: у вигляді подорожі по країні Іменника, казки, репортажу, реклами тощо. Підготувати ілюстративний матеріал (карту, малюнки, схеми), навести приклади. Надаємо слово керівникам груп.

2. «Скринька розуму». Підготуйте кожній групі-суперниці проблемне питання з теми «Іменник».

Зразок:

- Яку форму має іменник сонце у родовому відмінку множини?

3. Аукціон знань. Уточніть формулювання наведених визначень:

- «До І відміни належать іменники чоловічого і жіночого роду….»

- «До ІІ відміни належать іменники чоловічого і середнього роду…»

- «До ІV відміни належать іменники середнього роду на -а, -я .»

- «Іменник мати належить до ІІІ відміни…»

4. «На змагання викликає відмінок!». За визначений учителем час поставте

- у Р.в. однини іменники: батько, ключ, джміль, готель, снігур, пісняр;

- у М.в. однини: книга, верх, ліс, пух,сага, щебетуха, луг, бук, музика;

- в О.в. однини: сіль, ніч, радість, любов, повінь, мати;

- у Д.в. однини: орля, маля, теля, тигреня, ягнятко, плем’я.

5. Конкурс «Я знаю, як…».

- Дайте пояснення, як визначити, які закінчення писати в іменниках ІІ відміни у Р.в. однини  -а(-я)  чи –у( -ю)?

Будинк…   Палац…

Семен…     Ранк…

Гектар…    Радіус…

Донецьк… Донбас…

Апарат…   Апарат…

Камен…     Камен…

Гопак…      Вальс…

Машиніст…        Край…

Морозц…  Мороз…

Дніпр…     Дон…

Хліб…        Мед…

6. Діалог за ситуацією.

- Ви почули, як двоє однокласників сперечаються про те, якого роду іменники тюль і толь. Побудуйте можливий діалог.

7. Лінгвістична задача.

- Зробіть аналіз правопису іменників на основі граматичного доведення.

Незнайко, невіра, небога, невиконання, негода.

8. «Жива криниця». Використовуючи відомі вам способи словотвору іменників, утворіть нові – наймолодші слова.

Зразок: комп’ютероманія.

9. «Розумне перо». Виправте орфографічні помилки.

Гарна шапка була колись гордістю козаку. За вечерою підводили підсумки дня. Ми з мамой, Володькою і Таньою були у цирку. Мишко стояв за дверями і, підпираючи їх плечами, не пускав дітей у клас. Новий комбайн привезли з Херсону.

10. «Я вмію це!» Робота в групах. За встановлений учителем час проаналізувати всі іменники в реченні як частину мови (по одному реченню  групі).

Синє море хвилювалось і кипіло на березі піною, ревіло звіром, віщуючи негоду. Баркас підскакував на місці, хлюпав, як риба, і не міг пристати до берега. Море дедалі втрачало спокій, і чайки знімались із одиноких берегових скель, припадали грудьми до хвилі і плакали над морем. Дрібні хвилі звивались докупи і, мов брили зеленкуватого скла, непомітно підкрадались до берега, падали на пісок.

11. Конкурс юних кмітливих лінгвістів. Розгадайте кросворд. Прочитайте вислів по горизонталі. Поясніть правопис іменників.

       1. Найвище дерево, що росте на Україні.

       2. Назва найбільшого моря, що омиває Україну.

       3. Найглибше озеро на Волині.

       4. Найбільший звір.

       5. Назва гір на Заході України.

       6. Найвища гора в українських Карпатах.

       7. Місто-порт на узбережжі Чорного моря.

       8. Місто – столиця України.

       9. Найбільша річка України.

     10. Найвищий птах в Україні.

Довідка: 1. Модрина. 2. Чорне. 3. Світязь. 4. Зубр. 5. Карпати. 6. Говерла. 7.Одеса.       8. Київ. 9. Дніпро. 10. Журавель. (Моя Україна).

          ІІІ. Підсумки уроку (релаксація)

- Чи сподобався вам урок? Чим?

- Чи з’ясували ви для себе, що вам треба повторити, готуючись до контрольної роботи?

          ІV. Домашнє завдання

Підготуватися до контрольної роботи з теми «Іменник».

Тема. Іменники — назви істот і неістот. Іменники загальні й власні

Мета: розширити знання учнів про іменник як частину мови, сприяти  зміцненню навичок розрізняти назви істот і неістот, визначати власні та  загальні назви; формувати вміння знаходити власні й загальні назви у текстах; розвивати творчі вміння використовувати різні категорії іменників у власних висловлюваннях; пробуджувати  інтерес  до  походження  свого  роду,  прізвища,  імені;  прищеплювати  любов  до  української  мови. Обладнання: підручник, таблиці.

Внутрішньопредметні зв’язки:

                 — лексикологія і фразеологія: засвоєння нових слів на позначення осіб, предметів, явищ, прислів’їв, крилатих висловів;

                 — культура мовлення і стилістика: використання в мовленні іменників — синонімів, омонімів.

Міжпредметні зв’язки: історія України, географія, література.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

I. Мотивація навчання школярів

   1.1. Організаційний момент

   1.2. Перевірка домашнього завдання

   1.3. Оголошення епіграфа уроку й робота з ним

                       Взагалі без іменння ніхто між людей не буває.

                   Хто  б  не  родився  на  світ – родовита  людина  чи  проста,

                   Кожного  з  них,   породивши,

                   Іменням  батьки  наділяють.

                                                            Гомер

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку

А  відгадайте-но: що  я  таке?

Всі  хочуть,  як  народиться  дитина,

Щоб  я  було  красиве  і  дзвінке,

Бо  носить  все  життя  мене  людина.

                                                   (Ім’я )

Яке  твоє  ім’я,  прізвище,  хто  твої  батьки,  де  живеш? – це  перше,  що  запитують  людину,  знайомлячись. І  кожен  називає   своє  ім’я,  не  задумуючись,  чому  він  так  зветься,  звідки  прийшла  ця  назва  і  що  вона  означає.

ІІІ. Сприйняття і розуміння учнями нового матеріалу

       3.1. Слово вчителя

      Розрізнення назв істот і неістот у граматиці не завжди відповідає поділу на живі і неживі предмета. Тому важливе значення має з’ясування не тільки смислової, а й граматичної ознаки — закінчення знахідного відмінка множини, що, як правило, збігається у назвах істот і з називним — у назвах неістот.

    Одним зі способів розрізнення цих двох груп іменників є також постановка

питання: хто? (до назв істот) і що? (до назв неістот).

     Іменники поділяються на власні та загальні.

       Загальні іменники — це назви, що є спільні для ряду однотипних предметів, істот, явищ, понять. 

       Власні іменники використовуються для того, щоб з ряду предметів певного роду виділити якийсь основний предмет. До власних іменників належать імена, прізвища, географічні назви, клички тварин, назви книжок, газет, журналів, кінофільмів, кораблів, різних організацій, назви високих посад, свят тощо. Власні іменники пишуться з великої букви. Назви книжок, журналів, кораблів, магазинів тощо беруться в лапки. Власні іменники можуть виражатися одним словом: Тетяна, кількома словами: Організація Об’єднаних Націй. Якщо у складі власного імені, вираженого словосполученням, є загальні назви, то вони пишуться з малої букви: Восьме березня.

IV. Усвідомлення здобутих знань у процесі  практичної роботи   

     4.1.    Вибірковий диктант

Виписати іменники. Довести, що виписані слова — іменники. Визначити назви істот і назви неістот.

     Зеленіти, зелений, зелень, зграя, працювати, пращ, працівник, працьовитий, мужній, змужніти, мужність,читання, прочитаний, низина, низові, запорізьке, Запоріжжя, сікти, Січ,січовий, січовик, татарський, татарин,

лісник, лісовик, лісовий.

     4.2     Етимологія   прізвищ

Вставити  прізвища,  що  походять  від  роду  занять.

Ким  наші  предки  були,

Нам  прізвища  розповіли.

Клав  прадід  печі – звавсь ...,

Робив  колеса -...,

Дробив  каміння - ...,

Щетину  обробляв - ...,

Ковші  виготовляв  ...,

І  дьоготь  продавав ...,

А  у  козацькім  курені

Отаман  був  пан ... .

                                    Д.Білоус

(Пічник, Каменяр, Курінний, Дігтяр, Колісник, Щіткар, Ковшар.)

4.3.    Гра  „Ерудит” .

До  поданих  загальних  назв  дібрати  іменники - власні  назви.

Журнал ...

Письменник ...

Річка ...

Місто...

Країна...

     4.4.    Гра-дослідження  „Атлас  іменників”

Визначити,  з  якої  країни  прийшли  в  українську  мову  подані  слова.

Цегла, трамвай, підлога, альбом, скарб, фарба, флакон, тренер,  спонсор, бутерброд, оранжерея, ґудзик, вуаль, ландшафт, менеджер, повидло.

      4.5.    Продовжити  речення.

Зразок. Населення України – українці.

    Населення  Англії - ... .

    Населення  Німеччини - ... .

    Населення  Франції - ... .

    Населення  Польщі - ... .

V. Підсумок уроку

5.1. Слово  вчителя

Сьогоднішній  урок  хочу  закінчити  словами  Р.Гамзатова: „Немає  нагороди  більшої,  ніж  ім’я,  немає  скарбу  дорожчого  над  життя. Бережи  це…”                

VІ.  Домашнє завдання

Скласти 5-6 речень з власними назвами.