Розробки уроків:

Безсполучникове складне речення. Смислові відношення, інтонація, розділові знаки у безсполучниковому складному реченні.
Мета: домогтися засвоєння учнями смислових зв*язків між частинами речень та розділовими знаками;  вивчити правила вживання коми, крапки з комою, двокрапки і тире у безсполучникових складних реченнях; виховувати в учнів почуття національної свідомості, духовної культури.                                                            Обладнання: таблиці; «Кобзар» Т.Г.Шевченка; підручник «Рідна мова 9 клас».                       Пам*ятаймо Шевченкову   весну, як                     Весну нації. Поет дав розіп*ясти себе
                                                     за народ і Україну.                                                         Я.Гоян                            Хід урокуОголошення теми та мети уроку1.Мотивація навчальної діяльності.2.Зачитування й пояснення епіграфа.3.Виразне читання учнем «Присвяти» І.Франка4.Словникова робота.Учитель пояснює значення слів нація і Тарас.Нація(від лат.народ, плем*я) – стійка історична спільність людей, що визначається соціальними зв*язками певної інформації і характеризується специфічними етнічними рисами, має спільну територію, мову, побут, традиції, звичаї.Тарас (від грецьк. «тарактикос») – бунтівливий, той, хто викликає збентеження.Учні повинні скласти складне (складносурядне чи складнопідрядне) речення, вживши ці слова.5.Робота з мовним матеріалом.На дошці учень робить синтаксичний розбір речення: Благослови той день і час, коли прослалась килимами земля, яку сходив Тарас малими босими ногами.6.Виконання індивідуальних завдань.Із трьох простих речень складіть і запишіть одне складнопідрядне речення з двома підрядними.а) Надворі вже розвиднілося. Я розбудив брата. Він спав у сусідній кімнаті.б) Ми нашвидку поснідали. Я дістав дві фоторушниці. За їх допомогою ми сподівалися здобути цікаві трофеї.7.Колективна робота.Відредагуйте речення.На стіні висів портрет Тараса Шевченка прикрашений рушником вишитим юними дівчатами захопленими життєвим і творчим подвигом поета.8.Орфографічна хвилинка.Запишіть під диктовку слова. Підкресліть орфограми і поясніть написання слів:Святвечір, жар-птиця, отож-то, тим-то, тільки-но, тому-то, іди-бо, важко-таки, так-таки, якось-то, Дніпро-ріка, хлопець-богатир, дівчина-красуня, чабрець-трава, мало-помалу, повік-віки, хліб-сіль, зроду-віку, більш-менш, видимо-невидимо, не сьогодні-завтра, справді-бо, таки так, їй-право.ІІ.Актуалізація опорних знань про складне речення.Бесіда.-                Дайте визначення складного речення з різними видами зв*язку.
-                Яка будова таких речень?
-                Які види зв*язку бувають у цих реченнях?
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.1.Слово вчителя.             Пояснення нового матеріалу.2.Повідомлення учнів про безсполучникове складне речення.Безсполучникові складні речення до 50-х років ХХ століття розглядалися не як особливий структурний різновид, а як конструкції з пропущеними сполучниками. У зв*язку з цим типи безсполучникових складних речень встановлювалися відповідно до сполучникових (шляхом введення сурядного чи підрядного сполучника). Такий підхід до безсполучникових складних речень виявився неперспективним, оскільки численні синтаксичні конструкції не мають синонімічних сполучникових відповідників.Ще О.О.Потебня звернув увагу на те, що деякі значення у складному реченні можуть бути виражені без сполучників, на вживання форм часу в дієсловах-присудках предикативних частин безсполучникових складних речень.Однак лише з 50-х років ХХ століття безсполучникові складні речення почали розглядати як особливий різновид складних речень.До безсполучникових складних речень належать такі синтаксичні конструкції, компоненти яких юб*єднаються в одне змістове й синтаксичне ціле без сполучників і сполучних слів, за допомогою інтонації та інших синтаксичних засобів.Безсполучникові речення порівняно зі сполучниковими стилістично більш виразні, вони широко вживані в текстах. Вживаються вони передусім у текстах художнього стилю, орієнтованих на «внутрішнє приговорювання», особливо в тих частинах, що імітують розмовне мовлення; у текстах публіцистичного стилю, що передбачає сильний вплив на слухачів, читачів; в ораторських виступах, полемічних телерадіокоментарях.Відсутність сполучників замінюється також ситуацією, жестом, мімікою. І чим важливіша при комунікації їх роль, тим частіше виникають у мовленні безсполучникові конструкції.3.Спостереження за мовним матеріалом.(На дошці записані речення для спостереження.)Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою.Від дощу, від грому оживе руїна,Зацвіте квітками вільна Україна.Творчий Дух народу із могили встане,І здивують всесвіт лицарі-титани.      Вільну Україну не скують кайдани:      В оборону волі наше військо стане,      Заревуть гармати, закричать шаблі      Не дамо в наругу рідної землі.1)               Підкресліть граматичні основи, зверніть увагу на розділові знаки, інтонацію.
2)               Як з*єднуються прості речення у складному (інтонаційно і за смислом)?
3)               Речення однорідні чи неоднорідні? Синтаксично рівноправні чи нерівноправні?
4)               Однорідні, не підпорядковані за змістом одне одному.(Перша строфа вірша).
5)               Неоднорідні речення, одне речення пояснює інше. (Друга строфа).
4.Повідомлення трьох учнів про різні типи інтонацій.Перелічувальна інтонація властива безсполучниковому реченню, яке може складатися з двох і більше частин, з*єднаних між собою сурядним зв*язком. Між простими реченнями – пауза невелика. Кожне з них вимовляється з підвищенням голосу і незначним спадом його перед паузою.Шумить вода, весною повіва, земля квіточки викида. (П.Грабовський.)Інтонація зіставлення властива безсполучниковому реченню, що складається тільки з двох частин – такі речення синонімічні до складносурядних; наголошене слово у пояснювальній частині речення вимовляється підвищеним тоном, а в пояснюючій – зниженим, причому, між обома реченнями витримується тривала пауза.При згоді й малі справи зміцнюють, при незгоді – великі занепадають.Пояснювальну інтонацію мають безсполучникові речення, які складаються з двох частин (друга частина коментує, доповнює, уточнює, з*ясовує, конкретизує зміст першої): частини не можна поміняти місцями. Для пояснювальної інтонації характерна виразна пауза між простими реченнями, підкреслена вимова наголошеного слова у першому реченні.Мені снилося: червоні рожі пломеніли в промені золотистім. (Леся Українка.)ІV.Закріплення вивченого матеріалу (проміжний етап)
1.Бесіда.- Що відіграє важливу роль у безсполучникових складних реченнях?(Інтонація).-Як на письмі передається інтонація? (За допомогою розділових знаків: коми, крапки з комою, тире, двокрапки.)- В яких стилях вживаються безсполучникові складні речення?(У розмовному, художньому, публіцистичному, зрідка в офіційно-діловому та науковому стилі).2. Виконання вправ.Усно виконайте вправи 413 та 415.V.Пояснення нового матеріалу (продовження).
1.Слово вчителя.-Від чого залежить вживання розділових знаків у безсполучниковому складному реченні?(Від смислових відношень між його частинами.)Між частинами безсполучникового складного речення ставимо кому, крапку з комою, тире, двокрапку.2.Пояснювальний диктант.По діброві вітер виє, гуляє по полю, край дороги гне тополю до самого долу. Із-за гаю сходить, за гай і заходить, по долині увечері козак смутний сходить. Кричать сови, спить діброва, зіроньки сіяють.-Які смислові відношення поєднують прості речення у безсполучниковому складному реченні? (Одночасність дії, послідовність дії, явищ,тісно пов*язані між собою за змістом, тому ставимо кому.)
3.Лінгвістична задача.(Речення записані без розділових знаків на дошці або  на картках.)З*ясуйте, в якому місці і який розділовий знак ставимо в цьому реченні і чому.Чумак іде, подивиться та й голову схилить; чабан вранці із сопілкою сяде на могилі, подивиться – серце ниє; кругом ні билини!Зорі сяють; серед неба горить білолиций; верба слуха соловейка, дивиться в криницю; на калині, над водою так і виливає, неначе зна, що дівчину козак виглядає.Шелестить пожовкле листя по діброві, то гуляють хмари, сонце спить,ніде не чуть людської мови; звір тільки виє по селу…Висновок учнівЯкщо частини безсполучникового складного речення далекі за змістом (менш пов*язані між собою) або мають свої розділові знаки – ставимо крапку з комою.4.Творче завдання.(Робота в групах)Виконайте вправу: 1-ша група – 123,2-га група – 124.5.Робота із синтаксичним матеріалом.Перебудуйте речення, щоб утворилися безсполучникові складні конструкції.1)Він зрозумів, що життя дається лише один раз і двічі молодим не бути.2)Батько хай іде орать, тому що його коні знають.3)Золотіє вечірня тополя й дивним світлом горять небеса. 4)Доброта – це неначе руки мами, на яких тримається життя! 5)Наука вчить багато, а життя – ще більше. 6)Вітрець дмухнув, і забриніли стебельця сіна. 7)Я знаю, що світанок будиш ти, моя невгамовна рідна мати.8)Мені здається, що пейзажі в нас на Україні якоїсь дивної краси і величі.6.Розподільний диктант.(Завдання виконується за варіантами.)1-й варіант. Випишіть речення, частини якого виражають одночасність дії.2-й варіант. Частини якого виражають протиставлення.3-й варіант. Одна частина вказує на причину дії, подану в іншій частині.4-й варіант. Друга частина виражає наслідок дії, поданої в першій частині.Бандуристе, орел сизий! Добре тобі, брате: маєш крила, маєш силу, є коли літати.Защебетав соловейко – пішла луна гаєм.Сонце заходить, гори чорніють, пташечка тихне, поле німіє.Я сьогодні забарилась: батько занедужав.Козацтво преться без ваги – і покотились яничари.Багатий не знає ні приязні, ні любові – він усе те наймає.Плаче козак – шляхи биті заросли тернами.Не сон-трава на могилі вночі процвітає, то дівчина заручена калину саджає.7.Словникова робота .Учитель разом з учнями з*ясовує значення слів яничари і заручини.Яничари – відбірне військо у Туреччині, сформоване із полонених.Заручини – обряд оголошення дівчини і хлопця нареченими; обряд оголошення про згоду на одруження.8.Самодиктант.Т.Шевченко. «Реве та стогне Дніпр широкий…»Визначте стиль, з*ясуйте стилістичну роль безсполучникових складних речень у художніх описах (створюється зорова чи слухова картина).VІ.Узагальнення вивченого
Бесіда.-Які речення називаються безсполучниковими?-Якими зв*язками поєднуються частини безсполучникового складного речення?- Які смислові відношення бувають між частинами безсполучникового складного речення? Наведіть приклади.-Які розділові знаки вживаються у безсполучниковому складному реченні?- Які почуття виникають у вас, коли ви читаєте поетичні рядки Т.Шевченка?VІІ.Домашнє завдання
1.Підготуйте розповідь «Розділові знаки у безсполучниковому складному реченні» за параграфом 10-12.2.Виконайте вправи.1-ша група: впр.125, 120, 121(усно).
2-га група: впр.120, 121(усно), впр.428. 
            Літературний турнірМета: перевірити рівень засвоєння учнями курсу українська література; розвивати логічне мислення, змагальний інтерес; прищеплювати прагнення вивчати літературу; виховувати взаємопідтримку, бажання виконувати колективну роботу.Обладнання: картки із запитаннями, кросворди, завдання для криптограм, ребусів, нагороди переможцям, жетони-«кобзарчики».                                 Хід заходуІ. Виявлення рівня засвоєння учнями навчального матеріалуДобридень, шановне панство! Сьогодні ми проводимо літературний турнір «Більше читаю --  більше знаю. Більше знаю – більше користі принесу державі».Література – предмет цікавий і повчальний. Із художніх творів ми дізнаємося про минуле і сучасне, намагаємося за допомогою художнього слова зазирнути в майбутнє. Література входить у наше життя з перших днів нашого існування: мамина колискова пісенька, бабусина казочка вводять нас у світ, повний таїнств і пригод.На жаль, ми не завжди глибоко вивчаємо літературу. Сьогоднішній турнір упевнить нас у тому, що варто читати і знати твори вітчизняних письменників. Адже це – рівень нашої культури й обізнаності в українському літературному процесі, нарешті – рівень інтелігентності.У нашій грі участь беруть…(представлення команд). А оцінювати турнір буде компетентне журі:(представлення журі).Тур перший «Упізнай письменника».-- Після прославився як письменник-романіст. Найвідоміші романи – «Хліб і сіль», «Чотири броди», «Кров людська – не водиця», «Правда і кривда», «Дума про тебе».(Михайло Стельмах).-- Був кінорежисером на Одеській кіностудії. Його іменем названа кіностудія у Києві.(Олександр Довженко).-- Дитячі роки провів у селищі Третя Рота, куди переїхали його батьки.(Володимир Сосюра).-- Писати почав із семи років. У 1910 році виходить його перша збірка «На білих островах».(Максим Рильський).-- Стояла пізня осінь 1912 року. По вулицях Кракова до вокзалу йшов зажурений поет, професор Краківського університету. То був…(Богдан Лепкий).-- Створив цілу серію історичних оповідей про національних героїв українського народу, славних лицарів запорозького козацтва.(Андріан Кащенко).-- Його називають Великим Каменярем.(Іван Франко).-- Його було заарештовано за участь у таємній політичній організації – Кирило-Мефодіївському братстві – і за революційну поезію; 10 років він провів на засланні.(Тарас Шевченко).Тур другий «Кращий теоретик літератури».
Великий пісенно-розповідний твір переважно героїчного змісту про важливі історичні події в житті українського народу.(Дума.)Вид народної пісні, в якій зображено героїчні або незвичайні фантастичні події переважно трагічного характеру, через які відтворювались гострі переживання дійових осіб.(Балада.)Ритмічна будова окремого вірша або віршів того чи іншого поета.(Ритміка або ритмомелодика.)Двоскладова стопа з наголосом на другому складі.(Ямб.)Повторювана у вірші група складів, до якої входять один наголошений склад і один або два ненаголошених.(Стопа.)Допоміжна стопа з двох ненаголошених складів.(Пірихій.)Поетичний вислів, який розкриває особливість одного предмета чи явища через перенесення на нього ознак і властивостей іншого предмета чи явища на основі його подібності.(Метафора.)Вид метафори, який ґрунтується на кількісній заміні понять; найчастіше це заміна багатьох предметів одним, вживання однини замість множини. (Синекдоха.)Один із основних літературних родів, у творах якого зміст розкривається у формі авторської розповіді про події, що вже відбулися.(Епос.)Великий за обсягом епічний твір, у якому детально розповідається про  багато подій із життя дійових осіб; належить до середнього епічного жанру.(Повість.)Подія чи система пов*язаних між собою подій, у процесі розвитку яких розкривається зміст твору і характери персонажів.(Сюжет.)Пауза, яка ділить довгий віршовий рядок на піврядки чи дрібніші відтинки й тим підкреслює інтонацію, надає довгому рядку чіткішого ритмічного звучання.(Цезура.)Група віршованих рядків, об*єднаних одним змістом, розміром і певним римуванням, що повторюється у творі.(Строфа.)Давня назва коротких повчальних алегоричних оповідань із чітко висловленою мораллю.(Притча.)Змальована письменником у художньому творі людина з властивими їй індивідуальними рисами, які зумовлюють поведінку, ставлення до інших людей, до життя.(Літературний характер.)Трискладова стопа з наголосом на першому складі. (Дактиль.)Трискладова стопа з наголосом на другому складі.(Амфібрахій.)Трискладова стопа з наголосом на третьому складі.(Анапест.)Побудова літературного твору, розташування у певній послідовності та взаємозв*язку всіх його частин, розгортання подій, групування та розташування персонажів.(Композиція.)Невеликий розповідний твір із несподіваним фіналом переважно про одну якусь незвичайну подію, що стала поворотною в долі персонажів.(Новела.)Єдинопочаток, повторення окремих слів чи словосполучень на початку віршових рядків, строф чи речень( у прозових творах).(Анафора.)Перестановка слів у поетичному тексті з метою увиразнення їх змісту, порушення узвичаєного порядку слів відповідно до логічних, ритмічних та стилістичних вимог, для надання вислову нового відтінку.(Інверсія.)Ліричний вірш-роздум, у якому в невимушеній формі автор веде розмову із читачем про філософські та інші проблеми людського буття.(Медитація.)Два самостійні твори автора, що мають різні назви й власні сюжети, але пов*язані між собою єдиним ідейним задумом та головними персонажами. (Дилогія.)Тур третій «Упізнай твір».«…Кращого немаєНічого в Бога, як Дніпро                       Та наша славная країна…( «І виріс я на чужині». Т.Шевченко.)    
 «От стеляться розложисті, як скатерть, зелені левади. Густа, як руно, трава й дрібненька, тонісінька осока доходять до самої води». («Микола Джеря». І.Нечуй-Левицький.)«Мій син радше дасть на кусні себе порубати, аніж узяти себе в неволю».( Захар Беркут». І. Франко.)               «Мамо-голубко! Прийди, подивися,                Сина від мук захисти!                Болі зі споду душі піднялися,                 Що вже не сила нести».«Будування Кодака було нестерпимою образою і шкодою запорожцям. Доводилося або скоритися полякам і поволі вмерти без єднання з рідним краєм, або битися з поляками на смерть». («Над Кодацьким порогом». А.Кащенко.)«Завдяки старому вчителеві ботаніки пізнав усі квіти на світі і знає, що там, далеко, за водою, не росте жодна квітка щастя».(«Цвіт щастя». Б.Лепкий.)«Яке це славне слово – хлібороб,--Що жартома ще звуть і гречкосієм».                («Спасибі». М.Рильський.)«Людина на війні – це воля. Є воля – є людина! Нема волі – нема людини. Скільки волі – стільки й людини, -- ось що я знайшов!»(«Воля до життя». О. Довженко.)«А в цей час наді мною твориться диво: хтось невидимим смичком провів по синьому піднебессі, по білих хмарах, і вони забриніли, як скрипка».(Гуси-лебеді летять…». М.Стельмах.)«Дорогу від села до райцентру ми поділили на станції».(«Вогник далеко в степу». Григір Тютюнник.)
Тур четвертий «Розгадай кросворди».«Жанри усної народної творчості та їх особливості»(Додаток 1)По горизонталі:1.   Перевтілення людини в рослину, тварину, птаха.(Метаморфоза.)
2.   Надмірне художнє перебільшення якихось рис людей, ознак, предметів, явищ. (Гіпербола.)
3.   Пісня, що виконується здебільшого матір*ю для заколисування дитини.(Колискова.)
4.   Обрядова пісня, що виконувалася під час русалій на Зеленому тижні. (Русальна.)
5.   Оповідання з усталеною побудовою про вигадані та фантастичні події.(Казка.)
6.   Невеликий усний віршований твір, в якому зображені героїчні або незвичайні фантастичні події переважно трагічного характеру, з гострими переживаннями дійових осіб.(Балада.)
7.   Невеликий ліричний вірш переважно інтимного характеру, часто покладений на музику для сольного співу під акомпанемент фортепіано, гітари чи арфи. (Романс.)
8.   Обрядова величальна пісня, що співалася увечері під Новий рік, на Щедрий вечір. (Щедрівка.)
По вертикалі (у позначених клітинках):Вид творчості, яка має такі особливості: усну форму побутування, колективний характер, безіменність, варіантність.(Фольклор.)«Твори А.Кащенка».Завдання учням.  (Додаток 2)Заповніть клітинки по горизонталі назвами відомих вам творів А.Кащенка і прочитайте у позначених по вертикалі клітинках ім*я письменника.Відповіді:1.   «Запорозька слава».
2.   «На руїнах Січі».
3.   «З Дніпра на Дунай».
4.   «Під Корсунем».
5.   «У запалі боротьби».
6.   «Зруйноване гніздо».
7.   «Славні побратими».
Бліц-опитування «Чи знаєте ви повість І.Франка ,,Захар Беркут’’».
1.   Дочка Тугара Вовка.(Мирослава.)
2.   Ватажок війська нападників.(Бурунда.)
3.   Син ватажка тухольської громади.(Максим.)
4.   Священний камінь.(Сторож.)
5.   Прізвище Максима і Захара.(Беркут.)
6.   Ім*я зрадника тухольців.(Тугар.)
7.   Ім*я ватажка тухольської громади.(Захар.)
8.   Село, на яке напали вороги.(Тухля.)
Тур п*ятий «Розшифруй літературну криптограму».Завдання учням.    (Додаток 3)1.   Вписуючи замість цифр відповідні літери, прочитайте рядок із поезії В.Сосюри. Як вона називається?
Відповідь: «І до мене знову молодість вернулась».(вірш «Солов*їні далі, далі солов*їні…»).2.   Розшифруйте запис і з*ясуйте, кому належать ці слова.
Методичний коментар.Читати треба, починаючи з верхнього лівого кута, пересуваючись через два кружечки.  (Додаток 4)Відповідь:    Хто з всіми добрий хоче буть,                      Той швидко втратить добрий путь. (І.Франко.)Тур шостий «Розгадай ребус».Завдання учням.   (Додаток 5)1.   Прочитайте назву твору Б.Лепкого.
Відповідь: «Заспів».2.Прочитайте назви творів Григора Тютюнника.Відповідь: «Климко».   «Деревій».ІІ. Підбиття підсумків турніруНагородження переможців дипломами «Лицар літератури».
Підсумковий урок за темою: « Життя і творчість Т. Г. Шевченка»Мета: узагальнити і систематизувати знання учнів про життя і творчість Т. Г. Шевченка;   виявити рівень засвоєння вивченого матеріалу;розвивати в учнів логічне й аналітичне мислення; виховувати почуття патріотизму й любові до рідної землі.Тип уроку: узагальнення знань.
Обладнання: портрет Т. Г. Шевченка, виставка творів поета, ілюстрації до вивчених творів,кросворди.
                        Хід уроку
І. Мотивація навчальної діяльності учнів          Слово вчителя.Любі друзі, сьогодні на уроці ми з вами підсумуємо наші знання, отримані під час вивчення матеріалу про життєвий і творчий шлях Т. Г. Шевченка.       Відомий український поет Євген Маланюк так узагальнив образ Великого пророка української нації:                  Не поет — бо це до болю мало,                  Не трибун – бо це лиш рупор мас,                І вже менш за все – « Кобзар Тарас»,                Він, ким зайнялось і запалало.                Скоріше – бунт буйних майбутніх рас
                Полум’я, на котрім тьма розтала,
                Картою за довгу ніч образ.                Лютий зір прозрілого раба.                Гонта, що синів свяченим ріже,--                У досвітніх загравах – степа                 З дужим хрустом випростали крижі.                  А ось поруч – усміх, ласка, мати                 І садок  вишневий коло хати.- Які образи постали у вашій уяві, коли ви слухали ці рядки?-- Які почуття викликав у вас вірш?ІІ Виявлення рівня засвоєння вивченого матеріалу1.          Бесіда.
-- Яким було життя Т. Г. Шевченка?-- Які здібності мав Т. Г. Шевченко? Як вони розкрилися протягом його життя? -- Чому царський уряд переслідував поета? Чому навіть після смерті його твори були заборонені?--Які асоціації у вас викликає балада Т. Шевченка « Тополя»?-- Прослідкуйте, як перегукується цей твір із народною творчістю. Відповідь підтвердіть прикладами.-- Що є найголовнішим для поета? Відповідь підтвердіть рядками з тексту.-- Хто є головним героєм поезії Т. Г. Шевченка?-- Поміркуйте про наскрізні теми творчості Т. Г. Шевченка?
-- Поміркуйте, яке значення має творчий доробок Т. Г. Шевченка для розвитку української літератури?       2. Бліц – опитування « Знаменні дати».
1. Рік народження Т. Г. Шевченка. (1814.)2. Кількість видань «Кобзаря», що були надруковані за життя Т. Г. Шевченка. (2).3. Рік початку навчання у В. Ширяєва. (1831).4. Третя подорож в Україну. (1859).5. Рік присвоєння Т. Г. Шевченкові звання академіка – гравера. (1860.)6. Рік виходу друком другого видання  «Кобзаря».(1860).                                                   7. Рік, коли поет вирушив у другу подорож Україною. (1845.)
8. Рік арешту. (1847.)9. Рік написання вірша « Заповіт». (1845).10. Рік, коли поет вирушив у першу подорож Україною. (1843.)11. Рік викупу з кріпацтва.(1838.)12. Рік виходу першої збірки. (1840.)13. Рік смерті поета.( 1861.)14. Рік повернення із заслання. (1857.)15. Рік написання балади «Тополя». ( 1839.)16. Рік переїзду Т. Г. Шевченка із паном Енгельгардом до м. Вільно. (1829.)3. Конкурс на краще декламування улюбленої поезії Т. Г. Шевченка.4. Диктант із теорії літератури.   1). Ритміка або ритмомелодика вірша – це …
   2 ).Стопа – це повторювана у вірші …   3). Оживлення предметів, явищ природи, абстрактних понять – це …
   4). Двоскладова стопа з наголосом на першому складі називається …   5). Віршовий розмір вірша «Заповіт» і балади « Тополя» -- …
  6). Кільцеве римування – це …  7). Поетичний вислів, який розкриває особливість даного предмета чи явища через перенесення на нього ознак і властивостей іншого предмета або явища на основі подібності – це …5. Робота з текстами поетичних творів.          (Робота здійснюється за двома варіантами)                     Завдання для учнів.Визначіть образотворчі засоби, використані автором у запропонованих творах.       Варіант І. Вірш « І небо невмите, і заспані хвилі».        Варіант ІІ. Вірш «Сонце заходить, гори чорніють».6. Колективна перевірка роботи за варіантами.7. Бліц -- опитування .
                      Завдання для учнів.За поданим описом визначіть назву вірша.1). Відображення глибоких переживань дівчини, розлученої з коханим. (« Тополя»).2). Майстерне змалювання тяжкого життя кріпаків. Гнівне викриття й осуд жорстокості й бездушності панів – кріпосників. (« І виріс я на чужині».)3). Відображення думок і почуттів великого народного поета. Викликаних важкими умовами життя на засланні.(« Сонце заходить, гори чорніють».)4). Заклик до боротьби за звільнення від невільничих кайданів. Віра в світле майбутнє рідної землі. (« Заповіт».)8. Колективне розгадування кросворда «Чи все я знаю про Т. Г. Шевченка?».
По горизонталі:3.Назва твору, який Т.Г.Шевченконаписав 25 грудня 1845 року в Переяславі після тяжкої недуги. (« Заповіт».)5.Прізвище пана , у якого Шевченко був кріпаком. (« Енгельгардт».)6. Назва міста, що стало наступним пунктом заслання Шевченка після Орської фортеці. («Оренбург».)9. Назва товариства, за активну участь у діяльності якої Т. Г. Шевченко  був заарештований і відправлений у заслання. («Кирило – Мефодіївське .)12. Назва міста, поблизу якого похований Т. Г. Шевченко. («Канів».) 
        13.Назва відомої поеми, написаної Шевченком у 1838 р., й однойменної картини. (« Катерина».)14.Соціакльний статус Т.Г.Шевченка до 1938 р. (« Кріпак»).                  По вертикалі:1.   Назва збірки творів поета. (« Кобзар»).
2.   Назва фортеці на березі Каспійського моря -- один із пунктів заслання Т. Г. Шевченка. (« Новопетровська»).                                              4.Прізвище людини, у якої Т. Г. Шевченко навчався живопису.(« Ширяєв»).
7. Жанр поетичного твору «Тополя». (Балада).8. Одне з покликань Тараса Шевченка, професія, якою він з дитинства мріяв оволодіти. ( Художник).10. Назва фортеці, що стала першим пунктом заслання поета. (Орська).11. Назва села, де народився майбутній великий Кобзар. (Моринці).                               
9. «Цифрова галявина».
        Методичний коментар.На кожну парту вчитель розкладає аркуші з абеткою, де літери пронумеровані цифрами. Вчитель може спростити завдання, зашифрувавши лише назву твору.      Завдання для учнів.Пересуваючись по горизонталі замініть цифри відповідними буквами алфавіту і ви прочитаєте:
І. Рядки з вірша Т. Г. Шевченка, що є нетлінним заповітом для кожного українця.ІІ. Рядки, де виражено те, якою бачив поет Україну у своїх мріях.

1.Аа	2  .Бб	3.   Вв	4.    Гг	5.     Гг	6.  Дд	7.   Ее
8.   Єє	9. Жж	10. Зз	11. Ии	12. Іі	13. Її	14. Йй
15. Кк	16. Лл	17. Мм	18. Нн	19. Оо	20. Пп	21. Рр
22. Сс	23. Тт	24. Уу	25. Фф	26. Хх	27. Цц	28. Чч
29.Шш	30.Щщ	31.Ьь	32.Юю	33.Яя

Примітка. Апостроф – 0; Кома – 00; Крапка—000.Варіант І. 12  17  7  18  7  3  22  17  0  13
3  7  16  11  15  12  14  00  3  22  12

17  0  13  3  19  16  31  18  12  14

18  19  3  12  14  00  18  7  10  1  224  6  31  23  7  20  19  17  0  33  1824  23  11  18  7  10  16  11  17  23  1126  11  17  22  16  19  3  19  17  000Відповідь:              І мене в сім’ї великій,
                                 В сім’ї вольній, новій,
                                 Не забудьте пом’янути
                                 Незлим тихим словом.                                                       ( «Заповіт»).Варіант ІІ. 17  7  9  4  19  21  1  17  11  22  23  1  21                           11  14  6  18  12  20  21  19  00  18  7  18  1          28  7  3  17  19  16  19  27  12  6  11  23  11         18  1  00  15  21  1  22  24  8  23  31  22  3300            16  32  2  24  8  23  31  22  33  18  1  3
      22  32  24  15  21  1  13  18  24  000  1  20  19       18  1  6  18 11  17  10  7  16  7  18  12  32       23  31  29  11  21  19  15  12  13  22  7  16  100            1 24  22 7  16  1  26  24  3  7  22  3
16  11  26  12  16  32  6  7  3  7  22  7  1622  000Відповідь:        Меж горами старий Дніпро,                           Неначе в молоці дитина,                           Красується, любується,                           На всю Україну.                            А понад ним зеленіють                             Широкії села,                              А у селах у веселих                             І люде веселі.                                             (« І виріс я на чужині»).10. Колективна перевірка роботи за варіантами.    ІІІ. Підбиття підсумків уроку                 Заключне слово вчителя.     Сьогодні ви добре попрацювали. Нам вдалося закріпити той матеріал про Т. Г. Шевченка, який ми вивчали протягом кількох уроків.        А на завершення уроку послухайте молитву, котру присвятив Великому Кобзареві Д. Павличко.                   Отче наш, Тарасе всемогучий,                    Що створив нас генієм своїм,  На моїй землі, як правда сущий,Б’ющий у неправду, наче грім.
Ти, як небо, став широкоплечоНад літами, що упали в грузь;Віку ХХІ предтечо,Я до тебе одного молюсь.       
Повні і неповні речення      8 класМета: навчити учнів вирізняти неповні речення; розвивати навички зв*язного мовлення; прищеплювати учням повагу до мови, до національних звичаїв, традицій; виробляти в учнів культуру писемного та усного мовлення.Обладнання: підручник «Рідна мова 8 клас.», тренувальні тести.                                   Хід урокуІ.Актуалізація опорних знань.1.Бесіда.- Розкажіть про якусь цікаву подію зі свого життя, вживаючи різні типи речень за метою висловлювання.- Прочитайте записаний на дошці текст, роблячи логічний наголос на кожному наступному слові. Простежте, як змінюється зміст речень. Перше речення розберіть синтаксично.1) Зійшов місяць і вдарив ясним промінням по білих хатах.(Марко Вовчок) 2)Вкривається багрянцем клен.(О.Копиленко) 3)Каламутна ріка дихала вогким холодом.(М.Коцюбинський) 4)По полю люди орали, сіяли.(В.Стефаник) 5) Займайтесь систематично спортом. 6)Високо вгорі дзвінким передзвоном курличуть трикутники журавлів.(О.Копиленко)Виділене слово розберіть за будовою.2.Усне лінгвістичне повідомлення на тему «Повні і неповні речення»(Повідомлення готують два учні.)Опрацювання нового матеріалуРобота з підручником.-         Знайдіть у теоретичному матеріалі, уміщеному в підручнику, нову для вас інформацію. Зачитайте її.
-         Розгляньте таблицю с. 43 (впр.112). Розкажіть про неповні речення.
Бесіда.(Робота у статичних парах.)-         Як поділяються прості речення за наявністю в них головних і другорядних членів речення?
-         Які члени є у повному реченні?
-         Що називається неповним реченням?
-                Які члени речення можуть бути в них пропущені?
-                Як можна відтворити пропущений член речення?
-                Де найчастіше вживаються неповні речення?
ІІ. Закріплення вивченого матеріалу1.Слово вчителя.У неповних реченнях може бути пропущений будь-який головний або другорядний член. Його можна відтворити з попередніх речень, із наступного речення, з першої частини складного речення, із ситуації мовлення, зі змісту самого неповного речення.2.Виконання тренувального тесту.Виберіть із поданих чотирьох тверджень правильні.А. Димить по декуди листя, згорнуте вкупі. Димить по городах, по дворах, за ворітьми, на вулиці.(Є.Гуцало.)Друге речення – неповне, з пропущеним підметом, який можна відтворити з попереднього речення.
Б. А у степу ж ні гаю, ні ліщинки. То крякне крук, то коник заірже. (Л.Костенко.)Перше речення неповне, пропущений присудок, який можна відтворити зі змісту самого неповного речення.В.  – Ти не за своє діло не берися, -- каже йому Данило.- Ходімо краще робити опудала.(Гр.Тютюнник.)Друге речення неповне з пропущеним підметом, який можна відтворити з попередніх речень.Г.  Але в кущах роса, а мокнути Кузьмі не хочеться, і він чимчикує за Данилом. (Гр.Тютюнник.)Виділене речення є неповним із пропущеним підметом, який можна відтворити із ситуації мовлення.3. Вибірковий диктант.Випишіть неповні речення, встановіть, які члени речення в них пропущені. Поясніть правопис слів, з*ясуйте їх лексичне значення.1)          Три явори посадила сестра при долині, а дівчина заручена – червону калину. (Т.Шевченко.) 2)Кров свою віддам твоїй калині, пісню – травам, птицям і лісам, плоть – піску, чорнозему і глині, а високі думи – небесам.(М.Луків.) 3)Ранні пташки росу п*ють, а пізні – слізки ллють.(Народна творчість.) 4)Прислухався. Тиша.(В.Собко.) 5) Надворі ясна холодна ніч.(І.Вільде.) 6) Ми – за сонце, мир і весни.(В.Сосюра.) 7)Пташка красна своїм пір*ям, а людина своїм знанням.(Народна творчість.)
Зробіть фонетичний розбір слова (за варіантами):І варіант: п*ють;ІІ варіант: ллють.4.Робота з текстом.Уважно прочитайте текст.                 У добрість вірю. Птахом доліта…Хай здалеку, а мчить на допомогу.Я знаю: править світом доброта.В лелечу мудрість вірю довгоногу,
В привітне слово, в добродійство злив,В трудівника, що осягає обрій.Не говоріть:«Він до роботи злий».Який він злий?Він до роботи добрий.                                 (А.Бортняк)Я спитавсь колись у батька:Ви скажіть мені, на щирість,Що найдужче ранить серце?...І почув:Несправедливість.                                 (М.Нагнибіда)Доведіть, що перед вами текст. Знайдіть засоби зв*язку речень у тексті. Поясніть вживання розділових знаків. Прочитайте текст у ролях.Розкажіть, чи ходили ви колядувати? Які ролі вам доводилося виконувати у вертепній драмі?5.Складання діалогу.Складіть діалог із використанням неповних речень (хлопчики про колядування, дівчатка про Святвечір).ІІІ. Підсумок урокуБесіда.-                Що таке неповні речення? Чим вони відрізняються від повних?
-                Чим відрізняються неповні речення від непоширених?
-                Визначте функції неповних речень у мовленні.
-                Яких мовних помилок можна уникнути, вживаючи неповні речення. (Невмотивованих повторів).
ІV. Домашнє завдання
1.Опрацюйте теоретичний матеріал.2.Диференційовані завдання:1) побудуйте речення з такими граматичними основами: ранок; ранок холодний; вечір; вечір тихий; небо; небо зоряне;2) випишіть із поезій Т.Шевченка неповні речення. Встановіть принцип, за яким використано неповні речення в обраній вами поезії.